З 2022 року ми витратили (не все вистріляли, бо дещо вражене вогнем) не менше 4 млн снарядів, можливо, і 5: постачання Заходу, постачання колишнього Варшавського пакту, закупівлі в Азії та Африці, свої запаси з часів СРСР, трофеї.
Тепер же достаток закінчився. Ми чекаємо на 1,5 млн європейських снарядів, зростання свого виробництва (іноді миготять невеликі партії явного новоробства з кирилицею на ящиках), плюс ринок Азії, ПАР тощо, який нам проплатила коаліція з 15 країн.
До того моменту рф матиме перевагу, а ми — жорсткі ліміти.
Дронами ж не закриєш усі завдання. Ворог ставить купольний РЕБ на техніку, формує невеликі групи винищувачів БПЛА, озброєні помповими рушницями, кулеметами, ПЗРК та рушницями проти дронів, щоб розгортати їх за маршрутом колон. Може перешкодити погода (вітер, туман). Не всі вони з нічним каналом.
Противник тягне до Часів Яру три “тельбухи”. Один — на південь, прикриваючи фланг невеликою річечкою, інший — в низині по фронту, третій — на північ від Богданівки.
Там вони окопуються та закріплюються, а вже звідти набігають штурмовими групами до міста, намагаючись зайняти околиці.
Декілька таких штурмів відбито за минулий тиждень. Групи частково розпорошені, частково знищені. В самому місті станом на учора вони не закріпилися.
Кремлівський режим має сильну перевагу в авіації — сотня КАБ середньодобово по всьому фронту, серед яких трапляються і півторатонні. До трьох десятків з них — на цій ділянці фронту.
Саме тому, можливо, і шукають додаткові батареї “Патріотів” — всі придивляються до ПАС-3 з їх можливістю перехоплювати балістику, а нам можуть підійти і ПАС-2 з можливістю звалити літак за 150 км.
Чим їм тут зручно атакувати? Не треба набирати висоту, щоб боєприпас пролетів далі — не виходячи за лінію зіткнення і швидко йдучи за місто з його радіогоризонтом.
Тому авіація дошкуляє, без усіляких патріотичних промов.
Напівтонні бомби залітають у місто, обвалюють будови, розбивають підходи до опорників з тилу, заважають постачанню.
Загалом важливість Часового Яру зрозуміла — це фланг Костянтинівки та старого фронту з добрими капітальними укріпленнями, ДОТ, мінними полями. Це командна висота, розв’язка та дорога на Слов’янсько-краматорську агломерацію.
Якщо Сили оборони не можуть утримати добре підготовлені, прикриті каналом та кількома заводами висоти, то далі буде не легше.
Тільки частина міста лежить на схід від каналу Сіверський Донець-Донбас — нехай ця водна перешкода далеко не Дніпро. Там є два відрізки, де вода йде в труби, і його можна в тих місцях простіше форсувати. Але бетонні плити і похилі схили не дадуть швидко наступати і легко постачатися.
Якщо тиск стає нестерпним, можна залишити східну частину (мікрорайон Канал) та продовжувати тримати периметр за каналом.
Зараз ми виграємо час до американської допомоги (голосування заплановане на суботу), на пошук Німеччиною та Нідерландами батарей “Патріотів”, постачання авіації, виробництво ракет до “Нептуна”, адаптованих для стрільби земля-земля, постачання у війська десятків “Цезарів” та “Богданів”, коли запрацює посилення мобілізації та зниження віку.
Це важлива битва і поки що ми контролюємо ситуацію, незважаючи на те, що противник “протискається” ближче до міста. Мікрорайон “Канал” вже сильно пошарпаний ФАБ та артилерійським вогнем. Ситуація важка, але Сили оборони тримають лінію.
