1.Росія висмоктала з пальця штрафів до Google більше ніж 30 млрд рублів, і тепер офіційні особи заявляють: ти, Google, виплати нам все, що ми тобі придумали. Заново відкрий офіс в Москві. І тоді ми можливо подумаємо про те, щоб відновити YouTube для російських громадян.
Найбільше глядачів YouTube - в Індії (більше 400 млн), на другому місці США, потім Бразилія. В Росії ж YouTube вимкнув монетизацію російським блогерам ще в 2022 році, а в цьому - видалив навіть акаунти росіян зі свого сервісу контекстної реклами.
Тобто YouTube більше потрібен самим росіянам, бо для багатьох це було джерело заробітку ненависних доларів. Але "подача" претензій в стилі росіян, "вы нам должны".
2. Школярам на Росії в перший день учбового року показали відео з виступами Путіна, щоб вони побачили майбутнє Росії очима президента.
Уявляєте, одягаєте якийсь прилад віртуальної реальності, щоб бачити очима Путіна - а там армагедон. Ось Гітлер зі Сталіним керують світом, і купа піонерів (вони ж за сумісництвом нацисти) марширують вулицями. Тут же ікони на кожному стовпі, канонізовані путінські друзі, у кожного німб над головою, а народ стоїть на колінах та кланяється. Якщо дивитися реальність Путіна очима Путіна - там народ взагалі постійно кланяється. За млинець з лопати кланяється. За сто доларів, кинуті біженцю з Суджі - кланяється. Втратив будинок і все майно - кланяється. Подихає, живучи на копійки - але кланяється...
Рай.
3. А тепер вже Киргизстан блокує платежі росіянам за підсанкційні товари. Бєда прішла, откуда нє ждалі. Більше того, киргизи очікують від росіян документів про оформлення на їх таможні раніше оплачених товарів починаючи з 2022 року. Звісно, росіяни нічого офіційно не оформлювали, але без таких документів киргизькі банки блокують рахунки.
А китайські банки відмовляють в проведенні платежів росіянам не тільки якщо платіж йде з росії, але якщо з інших країн, і там зазначені російські імена. Вася, який переїхав до Дубаї або Франції, може взяти собі якесь інше ім'я. Аби не Вася.
4. Чичеріна та рожева сумочка, вкрадена з України. Новина не нова, але не можу пройти повз неї. Мавпа, що вкрала чуже. Вигляд такий запаморочений, як у жінки, яка на батьківщині не мала можливості відчути себе жінкою - тільки бабою. І ось тільки в Україні побачила щось, що символізує собою жінку. Те, ким Чичеріна бути так і не навчилась.
Сумочка для Чичеріної - як український унітаз для її пропитого наскрізь побратима. Як собача будка, вивезена з українського двору на росію. Як шмат проволоки для обдовбня, який думає, що привезе той шмат додому, повісить на стовп і в нього буде інтернет.
Які ж ви дрібні й жалюгідні...
***
А у нас біля міста горить ліс. Через це частина Харкова наче під куполом з диму. Я не знаю, скільки можна тримати цю внутрішню психологічну напругу - нас бомблять щодня. І вчора, й сьогодні. Ліс горить, поля горять, будинки горять, люди горять. Небо темне, природа плаче, вулицями то швидкі, то пожежні.
АЛЕ.
Коли хтось розподіляв, де мені, нам народитися - дякую, що в Україні. Абсолютно серйозно. Дякую. Коли ми все це пройдемо та вистоїмо, я буду однією з тих, хто вистояв. А ті, про кого написала вище - тими, хто вкрав, вбив, деградував. Дякую, що хтось нас ось так відсортував, що ми не росіяни.
