"Це спроба зірвати мирний процес…кого з ким?" - Сергій Фурса

"Це спроба зірвати мирний процес…кого з ким?" - Сергій Фурса

Це спроба зірвати мирний процес… Оце так заява верховного головнокомандуючого воюючої країни.

Мирний процес кого з ким?

Стоять двоє чоловік. Типу домовляються. Тут один одному дає в пику. А другий каже – це спроба зірвати наші мирні переговори. Давайте іх продовжимо. І знову отримає у писок. І знову каже, що треба продовжувати.

Мирний процес не може бути якщо одна з сторін не прагне миру. Коли нарешті хтось зрозуміє, що не прагне. Росія не прагне миру. Росія прагне перемоги. І може іноді удавати, що прагне миру. І вірити ій у цьому – це навіть не відсутність стратегічного мислення. Це взагалі відсутність мисленні.

Успішні мирні перемовини з точки зору Росії – це коли Україна століть раком і росіяни візують капітуляцію у нас на спині.

До такого моменту ми бажаємо продовжувати мирний процес? До такого моменту ми продовжимо намагання не дратувати іі? Ну а раптом вона розсердиться і перестане удавати, що хоче зірвати мирний процес…І коли ми нарешті скажемо, що не абстракті окупанти, а російські війська. Скільки раз треба отримати по пиці до цього? Скільки раз треба отримати по пиці щоб зрозуміти, що мирний процес – це наша розмова самих із собою, а не перемовини з ворогом, як це має бути. Там ворог. І не треба дивитись йому у вічі. Хіба ще через приціл снайперської гвинтівки.

Росія наш ворог. І не може людина, що очоліє армію, яке має боронити країну від ворога, вважати іі другом. Не має права! Цей ворог, який поважає лише силу. І буде використовувати будь яку слабкість і поступливість. І будь яка поступка, б є і по самому президенту. Бо не маючи стратегічного мислення він особисто відвід війська у Золотому. І саме туди прийшов Путін. Бо знав, що тепер скажуть українці про свого головнокомандувача. Бо Путін думав стратегічно. А Зеленський не мав на це часу. Бо нема ж часу подумати, треба війська розводити. Треба ж мирний процес прискорити.

І добре б якщо б так само лише це удавали, що ми прискорюємо мирний процес. Ні. Ми чесно робимо кроки на зустріч. І кожного разу потім отримаємо у писок. Дуже розумна поведінка. Це навіть тактику має набриднути. Не те, що стратегу.

Сергій Фурса


Loading...