39-й день року за Григоріанським календарем — до закінчення року залишилось 326 днів. Іменинники — Ананій, Аркадій, Давид, Іван, Йосип (Осип), Ксенофонт, Марія, Петро, Семен (Симеон), Федір. В Іраці відзначають День революції, у Словенії — День культури, в Конго — День молоді.
Головні події 8 лютого
• Битва при Ель-Мансурі, 1250
• Катерина I — перша російська імператриця, 1725
• Початок Російсько-японської війни, 1904
• Воєнний переворот в Іраку, 1963
Всі події 8 лютого
1250 • Біля фортеці Ель-Мансура на підступах до айюбідського Каїру був практично повністю знищений авангард з трьох сотень хрестоносців на чолі з принцем крові Робертом Артуа і великим магістром тамплієрів Гійомом де Соннаком. Ця поразка визначила долю Сьомого хрестового походу — при спробі вирватись з оточення армія християн була вщент розбита і в полон до мусульман потрапив французький король Людовик IX з двома рідними братами.
НОВА ІСТОРІЯ
1724 • Указами Петра I й Сенату у Петербурзі заснована Академія наук і художеств — вища наукова установа Росії. Її урочисте відкриття відбулось у січні 1726 року.
1725 • У Санкт-Петербурзі на 53-у році життя помер Петро I, 12-й московський государ і перший імператор всеросійський. В ході безкровного перевороту силами гвардії і нового покоління вельмож на престол Російської імперії була зведена його дружини Катерина, уроджена Марта Скавронська, що започаткувало тривалий період палацових переворотів і майже неперервне до кінця XVIII століття правління країною жінок.
1807 • Статхаудер Вільгельм V Оранський, який після окупації Нідерландів військами Французької Республіки втік до Лондона, завершив розсилання листів губернаторам і військовим начальникам голландських володінь, якими колоніальній владі наказувалося віддати підпорядковані їм землі «під захист британської зброї». Після падіння Імперії Наполеона, Нідерланжи не змогли повернути назад всі території, які згадувались у т. зв. «нотах К'ю», і згідно Лондонського договору від 27 серпня 1814 року були змушені погодитись на втрату Капської колонії, Гайани та Цейлону.
1807 • Біля пруського міста Прейсиш-Ейлау відбулась франко-російська битва за участю майже 150 тисяч чоловік. Бій, що привів до загибелі 26 тисяч росіян і 30 тисяч французів, не приніс перемоги жодній із сторін, однак змусив Наполеона на три місяці відкласти активні дії проти Росії.
1861 • У Річмонді делегатами від шести штатів — Південна Кароліна, Міссісіпі, Флорида, Алабама, Джорджия, Луїзіана, — які вийшли зі складу США після обрання президентом країни Авраама Лінкольна, представника Республіканської партії, що виступала за відміну рабовласництва, сформували тимчасовий уряд Конфедерації Сполучених Штатів. Наступного дня президентом нової країни був обраний Джеферсон Девіс. У березні до Конфедерації приєднався Техас, а в квітні армія Півдня атакувала один з небагатьох фортів у Південній Кароліні, які перебували під контролем США, — в країні почалась Громадянська війна.
1904 • Не дійшовши згоди щодо розділу сфер впливу в Маньчжурії та Кореї, пізно ввечері 8 японських есмінців атакували російську ескадру, що стояла на зовнішньому рейді Порт-Артура, російської військової бази в Китаї. Це стало початком війни, яка наступного року завершилась безумовною перемогою Японії, що утвердилась як перша азіатська колоніальна держава.
1915 • У Лос-Анжелесі відбулась прем'єра фільму Девіда Гріффіта «Народження нації», що став етапним у розвитку світового кінематографу. Німа тригодинна стрічка, в якій розповідалось про становлення США як держави, стала першим американським повнометражним фільмом, а техніка її знімання стала зразком для наслідування протягом наступних десятиліть. Однак через відверту пропаганду расизму "Народження нації" вважається і однією з найнепристойніших стрічок — необ'єктивне висвітлення розвитку подій Громадянської війни, періоду Реконструкції і явна симпатія Ку-клукс-клану привели до масових заворушень в декількох містах США, заборони показу фільму і перетворили роботу Гріффіта у зразок пропагандистського кіно, в якого також з'явились багаточисельні послідовники.
1924 • У місті Карсон (штат Невада) відбулася перша у США страта у газовій камері — жертвою став Тонг Лі, член китайської банди, визнаний винним у вбивстві члена іншої банди. Отруйний газ був визнаний у Неваді в 1921 році більш гуманним засобом страти, ніж повішення, розстріл чи електричний струм.
НОВІТНЯ ІСТОРІЯ
1949 • У Будапешті за звинуваченням у державній зраді і спробі повалити комуністичний уряд до довічного ув'язнення засуджено вищого католицького ієрарха в Угорщині кардинала Міндсенті. Фактичним приводом до переслідування кардинала і ряду інших угорських релігійних діячів, які зазнавали арештів ще за часів Другої світової війни за виступи на захист переслідуваних фашистами євреїв, стали їх протести проти політичних переслідувань громадян і критика уряду за придушення в країні свободи віросповідування. Незважаючи на протести Ватикана і світової громадськості, рішення наспіх і тенденційно проведеного суду змінене не було, і Міндсенті був звільнений лише під час антикомуністичного повстання 1956 року. Після введення в Будапешт радянських військ він переховувався у посольстві США, де перебував до 1971 року, допоки не був відкликаний Ватиканом. Цього ж року він оселився у Відні, де помер в 1975 році.
1963 • Група офіцерів на чолі з генералом Абдулом Саламом Арефом вчинила заколот, в результаті якого був повалений режим генерала Абдель-Керіма Касема і до влади в Іраці прийшла Партія Арабського Соціалістичного Відродження (БААС). В результаті внутрішніх протирічь щодо зовнішньополітичного курсу восени того ж року вона була відсторонена від влади прихильниками об'єднанння Іраку з Єгиптом та Сирією в єдину федеративну державу.
1984 • У югославському місті Сараєво (сьогодні — Боснія-Герцеговина) почалися XIV зимові Олімпійські ігри за участю 1579 атлетів з 50 країн. Медальний залік виграла збірна НДР, яка виборола 9 золотих, 9 срібних і 6 бронзових медалей.
1976 • У прокат вийшов фільм Мартіна Скорсезе "Таксист" з Робертом Деніро, Харві Кейтелем і Джоді Фостер у головних ролях. Цього ж року фільм отримав «Золоту пальмову гілку» Каннського кінофестивалю.
НАШ ЧАС
1992 • У французькому містечку Альбервіль відкрились XVI зимові Олімпійські ігри, в яких брали участь 2174 спортсменів з 64 країн. На ній була представлена об'єднана команда країн колишнього СРСР, яка виступала під Олімпійськи прапором. У неофіційному заліку команда СНД зайняла друге місце (9 золотих, 6 срібних і 8 бронзових медалей), а першою стала команда об'єднаної Німеччини, що здобула 10 золотих, 10 срібних і 6 бронзових медалей. Третіми були норвежці (9, 6 і 5 медалей відповідно).
2002 • У Солт-Лейк-Сіті розпочались XIX Зимові Олімпійські ігри. В іграх брали участь 2399 спортсменів (886 жінокн і 1513 чоловіків) з 77 країн. Золоті медалі виграли 18 національних збірних, в тому числі Китай і Австралія, котрі завоювали свої перші золоті медалі за всю історію участі у зимових Олімпіадах. Лідером в командному заліку стала збірна Норвегії, яка завоювала 13 золотих, 5 срібних і 7 бронзових медалей.
Народились 8 лютого
412 — †7 квітня 485 • Прокл Діадох, античний філософ-неоплатонік, керівник Платонівської академії. 1610 років з дня народження.
1191 — †30 вересня 1246 • Ярослав II Всеволодович, князь переяславський (1201-06 рр.), князь переяславль-заліський (1212-38 рр.), великий князь київський (1236-38, 1243-46 рр.), великий князь володимирський (1238-46 рр.), князь новгородський (1215, 1221-23, 1224-28, 1230-36 рр.); син Всеволода Юрійовича Велике Гніздо, внук Юрія Долгорукого.
1405 — †29 травня 1453 • Костянтин XI Драгаш, останній візантійський імператор (1448-53 рр.), з династії Палеологів.
1819 — †20 січня 1900 • Джон Раскін, англійський письменник, філософ, теоретик мистецтва.
1825 — †15 квітня 1882 • Анрі Жиффар, французький повітроплавець і винахідник (перший у світі дирижабль з паровим двигуном, 1852).
1828 — †24 березня 1905 • Жюль Габріель Верн, французький письменник («П'ять тижнів на повітряній кулі», «20 тисяч льє під водою», «Навколо світу за 80 днів», «Таємничий острів», «Діти капітана Гранта»); один із зачинателів наукової фантастики як літературного жанру.
1834 — †2 лютого 1907 • Дмитро Іванович Менделєєв, російський хімік, автор періодичної таблиці хімічних елементів (1869).
1904 — †5 січня 1994 • Ігор Федорович Белза, український музикознавець, композитор, історик культури, педагог.
1906 — †19 вересня 1968 • Честер Флойд Карлсон, американський інженер, винахідник процесу ксерокопіювання (1938).
1921 — †29 червня 1995 • Лана Тернер, американська кіноактриса, одна з найгламурніших зірок класичного Голівуда.
1925 — †27 червня 2001 • Джек (Улер) Леммон, американський кіноактор, лауреат двох премій «Оскар» ("Містер Робертс" [1955], "Врятуй тигра" [1973]; "Квартира", "Старе подружжя", "У джазі лише дівчата", "Китайський синдром", "Дні вина і троянд", "Мій любий американець").
1928 — †4 грудня 2009 • В'ячеслав Васильович Тихонов, російський актор ("Оптимістична трагедія", "Війна і мир", "Доживемо до понеділка", "Сімнадцять миттєвостей весни", "Білий Бім Чорне вухо", "Європейська історія", "Кодекс безчестя", "Стомлені сонцем").
1930 — †17 листопада 2018 • Діана Гнатівна Петриненко, українська оперна співачка (сопрано), Народна артистка СРСР (1975), лауреат Державної премії України імені Т. Г. Шевченка (1972); матір співака і композитора Тараса Петриненка.
1931 — †30 вересня 1955 • Джеймс (Байрон) Дін, американський актор ("Гігант", "Схід Едему", "Повстанець"); кумир американської публіки 1950-х років.
1932 • Джон Вільямс, американський композитор, п'ятиразовий лауреат премії «Оскар» (за музику до фільмів «Скрипаль на даху», «Щелепи», «Зоряні війни. Епізод IV. Нова надія», «Іншопланетянин», «Список Шиндлера»). 90 років з дня народження.
1941 • Нік Нолт, американський актор ("Глибина", "Розворот", "Кращий ворог", "Сніданок чемпіонів", "Мис страху").
1949 • Ірина Муравйова, російська кіноактриса ("Чисто англійське вбивство", "Москва сльозам не вірить", "Карнавал", "Бабник", "Любов зла").
1952 — †30 червня 2020 • Віктор Проскурін, російський актор ("Білоруський вокзал", "Велика перерва", "Воєнно-польовий роман", "Жорстокий романс", "Сім днів після убивства", "Афганський злом", "Любов.ру"). 70 років з дня народження.
1961 • Вінс Нейл, американський рок-співак (Motley Crue: "Theatre of Pain").
1966 • Христо Стоїчков, болгарський футболіст, володар "Золотої бутси" (1990), "Золотого м'яча" (1994), чемпіон Болгарії (1987, 1989, 1990 рр.), чемпіон Іспанії (1991-94 рр.).
Померли 8 лютого
1204 • Олексій IV, візантійський імператор (1203-04 рр), третій і останній з династії Ангелів. Пом. 818 років тому у 21 рік (нар. 1183 р.).
1265 • Хулагу, монгольський правитель і воєначальник, засновник держави Хулагуїдів; внук Чингізхана, син Толуя, брат Хубілая. Пом. 757 років тому у 48 років (нар. 1217 р.).
1296 • Пшемисл II, польський король (1295-96 рр.) з династії П'ястів. Пом. 726 років тому у 39 років (нар. 14 жовтня 1257 р.).
1529 • Балтазар Кастільйоне, італійський поет («Тірсіс», 1506) і письменник («Придворний», 1516). Пом. 493 роки тому у 51 рік (нар. 6 грудня 1478 р.).
1640 • Мурад IV, 17-й турецький султан, завойовник Багдаду. Пом. 382 роки тому у 28 років (нар. 27 липня 1612 р.).
1676 • Олексій Михайлович, другий московський цар (1645-76 рр.) з династії Романових; батько царя Петра I Олексійовича. Пом. 346 років тому у 47 років (нар. 19 березня 1629 р.).
1691 • Карло Райнальді, італійський архітектор епохи бароко. Пом. 331 рік тому у 80 років (нар. 4 травня 1611 р.).
1725 • Петро I Великий (Петро Олексійович Романов), російський цар (1682-1721 рр.), імператор Росії (1721-1725 рр.). Пом. 297 років тому у 53 роки (нар. 9 червня 1672 р.).
1884 • Кетшвайо каМпанде, останній правитель (інкосі) держави КваЗулу (Зулуленда). Пом. 138 років тому десь у 58 років (нар. бл. 1826 р.).
1926 • Вільям Бетсон, англійський біолог, один із засновників генетики. Пом. 96 років тому у 65 років (нар. 8 серпня 1861 р.).
1946 • Фелікс Гоффманн, німецький хімік; першим синтезував лікувальні препарати аспірин і героїн. Пом. 76 років тому у 78 років (нар. 21 січня 1868 р.).
1957 • Вальтер Боте, німецький фізик, один з піонерів ядерної фізики, Нобелівський лауреат (1954). Пом. 65 років років тому у 66 років (нар. 8 січня 1891 р.).
1957 • Джон фон Нейман (Янош фон Нейман), американський математик угорського походження; заклав аксіоматичні основи теорії високошвидкісних обчислень. Пом. 65 років років тому у 54 роки (нар. 28 грудня 1903 р.).
1979 • Денніс Габор, англійський фізик мадярського походження; відкрив явище лазерної голографії (Нобелівська премія 1971 року). Пом. 43 роки тому у 79 років (нар. 5 червня 1900 р.).
1999 • Айріс Мердок, англійська письмениця (Чорний принц, Дитя слова). Пом. 23 роки тому у 80 років (нар. 15 липня 1919 р.).
2007 • Анна Ніколь Сміт (Вікі Лінн Хоган), американська фотомодель, зірка журналу "Плейбой" (1993), актриса (Голий пістолет 33 1/3, Хмарочос). Пом. 15 років років тому у 40 років (нар. 28 листопада 1967 р.).
2017 • Віктор Вікторович Чанов, український футболіст ("Шахтар" Донецьк, "Динамо" Київ, "Маккабі" Хайфа, Ізраїль), тренер. Пом. 5 років років тому у 58 років (нар. 21 липня 1959 р.).
2019 • Сергій Юрійович Юрський, російський актор театру і кіно ("Місце зустрічі змінити не можна", "Любов і голуби", "Дванадцять стільців", "Маленькі трагедії"). Пом. 3 роки тому у 89 років (нар. 16 березня 1930 р.).
