Давно відомо, що правильний спосіб життя може допомогти довше зберегти здоров’я. Тепер вчені вирішили з'ясувати, чи можуть нові технології також уповільнити старіння нашого мозку.
Одного сонячного ранку 76-річна Марійке та її чоловік Том запросили мене на сніданок у своєму домі в Лома-Лінді, за годину їзди на схід від Лос-Анджелеса.
Вівсянка, насіння, ягоди - але без оброблених пластівців із цукром та кави - цей сніданок був таким же здоровим, як і місія Лома-Лінди.
Лома-Лінду визнали однією з так званих "блакитних зон" світу - місць, де люди живуть довше середнього. У цьому випадку довше живе громада церкви адвентистів сьомого дня.
Зазвичай вони не вживають алкоголю чи кофеїну, дотримуються вегетаріанської або навіть веганської дієти і вважають своїм релігійним обов’язком якнайкраще піклуватися про своє тіло.
Саме завдяки цьому місто стало об’єктом багаторічних досліджень того, чому його мешканці живуть краще та довше.
Доктор Гарі Фрейзер з Університету Лома-Лінди каже, що члени спільноти адвентистів сьомого дня можуть розраховувати не лише на довшу тривалість життя, але й на збільшення "тривалості здоров’я" - тобто часу, коли люди живуть з гарним здоров'ям - на додаткових чотири-п’ять років для жінок і сім для чоловіків.
Марійке та Том переїхали до міста вже у зрілому віці, але тепер стали частиною місцевої громади.
Секрет Лома-Лінди простий - її мешканці живуть дійсно здоровим життям, зберігають розумову активність і цінують свою громаду.
У місті регулярно проводять лекції про здоровий спосіб життя, музичні події та заняття спортом.
Ми також поспілкувалися із Джуді, яка живе разом із іншими 112 мешканцями у пансіонаті для літніх людей.
"Раніше я не усвідомлювала, наскільки важливою для мозку є соціалізація... без неї він, здається, зменшується та зникає", - каже вона Джуді.
Наука давно визнала переваги соціальних взаємодій і уникання самотності.
Але тепер також з'явилася можливість визначити, чий мозок старіє швидше, ніж має, щоб цей процес можна було моніторити та потенційно проводити кращу профілактику.
Мірою того, як ми рухаємося до більш персоналізованих, прогностичних та профілактичних моделей охорони здоров’я, рання діагностика матиме вирішальне значення в усіх сферах - зокрема завдяки неймовірним можливостям ШІ та великим обсягам даних.
Комп’ютерні моделі, які оцінюють, як наш мозок старіє, і передбачають його занепад, продемонстрував мені Андрій Ірімія, доцент кафедри геронтології та комп’ютерної біології в Університеті Південної Каліфорнії.
Він створив їх з використанням МРТ-сканування даних мозку 15 000 людей та штучного інтелекту, щоб зрозуміти траєкторію як здорового старіння мозку, так і старіння мозку людей, у яких є хворобливий процес, наприклад деменція.
"Це дуже складний спосіб поглянути на закономірності, яких ми можемо не усвідомлювати, але які може вловити алгоритм штучного інтелекту", - каже він.
Професор Ірімія зазирнув і всередину моєї голови.
Перед візитом до нього я зробила функціональну магнітно-резонансну томографію, і після аналізу її результатів професор Ірімія сказала мені, що мій мозок на вісім місяців старший за мій хронологічний вік. Водночас він припустив, що результати перебувають у межах дворічної похибки.
Цю технологію вже починають комерціалізувати приватні компанії. Наприклад, фірма Brainkey, пропонує послуги в різних клініках по всьому світу. Її засновник Овен Філіпс каже, що в майбутньому зробити МРТ має бути легше.
"МРТ стає набагато доступнішим, а зображення, отримані з її допомогою, все кращими й кращими", - каже він.
"Технологія досягає тієї точки, коли ми можемо побачити певні речі набагато раніше, ніж в минулому. А це означає, що ми можемо точно зрозуміти, що відбувається в мозку окремого пацієнта. І ШІ може нам у цьому допомогти", - пояснює він.
На відміну від того, що сказав мені професор Ірімія, у Brainkey мій мозок оцінили, навпаки, як молодший на рік. Мені також подарували надруковану на 3D-принтері його модель - як мене запевнили, у натуральну величину.
Дослідники прагнуть не лише знайти більш точний підхід до лікування, а й кількісно оцінити, наскільки добре працюють будь-які медичні втручання.
Різке збільшення тривалості життя за останні 200 років спричинило низку захворювань, пов’язаних із віком. Чи означає це, що якщо ми житимемо достатньо довго, то нам усім не уникнути, наприклад, деменції?
Професор Ірімія каже, що цю теорію багато хто досліджував, хоча остаточно так ніхто і не довів. Він додав, що мета полягала в тому, щоб знайти спосіб відтермінувати початок деменції - в ідеалі за межі нашої очікуваної тривалості життя.
І це повертає нас до того, ж чого ми починали. Усі науковці та лікарі, а також жителі блакитної зони кажуть, що ключовим для цього є спосіб життя. Правильне харчування, активність, розумова стимуляція та задоволення від життя мають вирішальне значення для старіння нашого мозку.
За словами Метью Вокера, професора неврології та психології Каліфорнійського університету в Берклі та автора бестселера "Чому ми спимо", є ще один важливий фактор.
"Сон - це єдина найефективніша річ, яку ви можете робити щодня, щоб відновити здоров’я свого мозку та тіла, - каже він. - Немає жодної активності вашого розуму, яка б не покращувалася, коли ви спите, або явно не порушувалася, коли ви недосипаєте".
Він також згадує про систему очищення нашого мозку, яка функціонує під час сну, вимиваючи бета-амілоїди і тау-білки - "два головних винуватці хвороби Альцгеймера".
Зміни режиму сну також пов'язані з деменцією. За словами професора Волкера, це відбувається не лише у віці 60-70 років – а може початися вже після 30. Тож виявлення цих змін за допомогою відстеження сну потенційно може стати "моделлю профілактики у середньому віці", каже він.
Тим часом Fauna Bio, біотехнологічна компанія на околиці Сан-Франциско, збирає дані про ховрахів під час і після сплячки. У такому стані заціпеніння температура їхнього тіла падає, а швидкість метаболізму знижується до 1% від норми.
Протягом цього часу вони, схоже, здатні відновлювати нейрони та зв’язки, які втратив їхній мозок. Мета компанії - спробувати створити ліки, щоб відтворити цей процес у людей, без необхідності проводити пів року під землею.
Вчені також з'ясували, що ризик розвитку деменції підвищує нелікована депресія. Професорка Ліанн Вільямс зі Стенфордського університету знайшла метод "візуалізації" деяких форм депресії в мозку за допомогою МРТ-сканування, щоб побачити, чи працює лікування.
Це може допомогти вченим краще зрозуміти основні причини таких психологічних захворювань як депресія, а також забезпечить кількісну оцінку успішності лікування.
І мало хто настільки покладається на науку, щоб досягти довголіття, як Браян Джонсон, технічний підприємець, який витрачає мільйони, намагаючись змінити свій біологічний вік.
Десятки харчових добавок, 19-годинне голодування на день, тренування та різноманітні (іноді суперечливі) процедури – завдяки усьому цьому він прагне повернути час назад.
Але, як каже 103-річна Мілдред, що мешкає у Лома-Лінді - "дотримуватися дієти безперечно важливо, але все ж не варто забороняти собі абсолютно все - треба дозволити собі трошки пожити".
І хто-хто, а вона точно має щось про це знати.
