Не вистачає fpv. Їх не буде. Стільки, щоб вистачило - не буде. Щоб ми з вами не робили - fpv не буде до поки не буде відповідних дій з боку державних керманичей.
Ми ще не до кінця пройшли шлях від збору коштів до готових 100 шт. (це крапля), але ще не маючи цієї «краплини» вже добряче поламали ноги на «правильній білій дорозі», викладеній для волонтерів із вказівником «полегшення».
Почнемо зі зборів - ми це зробили, маючи підтримку друзів та числених донорів - людей, яким не байдуже. І це зараз не для кожного фонду під силу. Це раз.
Друге - замовлення запчастин до fpv та їх оплата. З карточки можна сплатити закордон лише 100 тис.грн на місяць - це з натяжкою 10 дронів - з митом, з ПДВ, з оплатою за доставку по повному прайсу. Це означає, що волонтер-фізична особа більше 10 fpv-дронів на місяць закордоном не купить. Це ніщо.
Більшу кількість комплектів запчастин можна оплатити лише сплативши більшу суму від юридичної особи - благодійного фонду, якщо ми про волонтерство та безкоштовну передачу на фронт. І тут починається саме цікаве - тиждневі переписки з банком, щоб випустив платіж, логістика «через треті руки на чесному слові» і митні несподіванки в Україні.
Благодійний фонд, теоретично, не повинен платити митні збори в Україні, бо все придбається за благодійні кошти і передається далі безкоштовно без отримання будь-яких прибутків. Але не все так просто у нас. Не з fpv-дронами. Нам наприкінці минулого року зробили «покращення». Все працює, лише в разі завезення гуманітарних вантажів автівками через пункти на кордоні. З поштовими посилками це вже не працює - за посилки маємо платити мито, навіть якщо отримувач - благодійний фонд. Питання - як з Китаю привезти автівкою посилку на 10 кг але вартістю з десяток тисяч доларів? Та ніхто туди не поїде за такою посилкою. Треба шукати варіанти. Їх для звичайного волонтера або фонду не багато - це хтось добросовісний, хто отримає коробку з Китаю на європейську адресу і не ошукає. Але отримавши в Європі посилку з Китаю, маєш сплатити мито в Європі. Отримати посилку хтось може, а от плати мито все одно доведеться фонду. І треба сплатити наші українські кошти в бюджет іншої держави.
Як не платити? Є варіанти, якщо ускладнити завдання. Потрібно робити транзитну декларацію через європейських митних брокерів. Хто це з волонтерів може? Лише великі фонди, які мають відповідний кваліфікований персонал, що знається на міжнародній логістиці. Я, відверто, на цьому не знаюся. Багато волонтерів знає, що таке Т1? Довелося просити допомоги. Я знала куди можу спробувати звернутися і безмежно вдячна, що мені не відмовили, додавши до своїх проблем ще і мою. Тепер хтось, хто знає що треба зробити далі, хто мене не ошукає, забирає мій вантаж в Європі, щоб автівкою його таки привезти в Україну (поштою - ні - буде мито з 10К доларів десь ще 2К нарахує українська митниця). Чекаю, молюся, сподіваюся на Господа Бога і на людей. Тут я впевнена, що мене не ошукають і буде все добре. А якщо немає надійних контактів з опцією «міжнародна торгівля»? То немає і дешевих дронів. Можна залишитися і без грошей і без товару. Це три.
Наступний момент - рятівні та швидкі (на скільки це можливо у випадку з Китаєм) поштові посилки. Виявилося, що таки можна. Але завжди є «але». Спочатку фонд має додати додаткові КВЕДи виробника. Вартість доставки - за комерційним прайсом, оплата послуг митного брокера. Бо таких волонтерів, що телепортуються з України в Китаї і навпаки - ми ще не придумали, а декларацію треба робити звичайну. По прибуттю поштової посилки в Україну спрацьовує пільга для комерційних підприємств виробників (благодійники, які не продаватимуть, а віддаватимуть військовим частинам дрони безоплатно, не мають такої пільги автоматично). Ніби це має бути фіналом, але ж ні. Далі чекає щомісячна звітність по використанню запчастин. Ми до цього ще навіть не дійшли при всьому бажанні. Я ще не знаю кому і як звітувати, бо в Митному кодексі це прописано неперекладаємою юридичною мовою. Це ще попереду. І щось мені підказує, що то чергове коло паперово-бюрократичного пекла на шляху до fpv.
Кожна з альтернатив є на багато дорожчою і ніяк не сприяє маштабуванню виробництва fpv дронів, створюючи конкуренцію, де виживає лише великий комерційний виробник (там хтось колись кричав за «гроші на крові» - то кому треба - користуйтеся. Доволі вигідний бізнес виходить при достатніх капіталовкладеннях - і підвищений попит на вироби, і митні пільги, і чисельні державні замовлення, і відсутність роздрібу).
Звісно, що можна:
- купляти готові дрони закордоном, фінансуючи закордонних виробників - готові дрони митом не обкладаються;
- купляти готові дрони у великих виробників з комерційною націнкою, які все одно не закривають потребу повністю, бо їм потрібно пройти такі самі бюрократичні етапи.
Скоро пів року з моменту оголошення «мільярда дронів», але усі прості варіанти не спрацьовують стратегічно - на передовій досі не вистачає дронів.
З такими механізмами і державним сприянням маштабування fpv не буде ніколи.
Це ми ще не зачепили «підтримку» українських виробників комплектуючих для fpv. Там просто мертво. Усі основні і важливі комплектуючі безальтернативно з Китаю, який ще до всього не дуже охоче іде на співпрацю з українськими замовниками і активно працює з нашим ворогом.
Я мало вірю, що зараз ця моя «сповідь» виправить ситуацію. Просто знайте, чому на фронті не вистачає fpv-дронів.
