Ну, тепер, крім пенсіонерів-колишніх суддів, ці слова можна почути практично від кожного кому 50+. Це покоління у свої 20–30 років навіть не замислювалося про старість, мовляв,
пенсія з перерахованих пенсійних внесків – гарантована, тобто зароблені «5 копійок» завжди матимеш.
Але зараз, аналізуючи те, що відбувається в нашій країні, вже немає жодної впевненості в тому, що пенсія взагалі буде. При цьому ми одночасно хочемо зберегти звичний спосіб життя на пенсії та не хочемо щось для цього робити. Все, цей безтурботний час безповоротно пішов. Доведеться не нити, а починати знову заробляти – можливості для цього є.
Особисто у мене перед очима безліч прикладів, коли людина, будучи у зрілому віці та без накопичень, успішно інвестує в ринки капіталу. Наприклад, нашому майбутньому пенсіонеру 50 років. З урахуванням середньої тривалості життя його інвестиційний обрій може становити щонайменше 20–25 років. І в нього вже немає великих статей витрат, які б заважали інвестуванню, отже і капітал потрібен не такий вже й великий.
Вивчивши практику роботи таких «пізніх» пенсіонерів, розібрався, що вони роблять:
по-перше, інвентаризують свої пасиви – наявний капітал (зайва квартира, дачна ділянка, авто тощо), який можна використовувати як стартовий;
по-друге, намагаються зберегти джерела доходу – продають досвід та експертність або відкривають невеликий бізнес (гроші важливі не тільки для побутових витрат, але й для інвестування);
по-третє, надлишки грошей спрямовують на нарощування активів – вони дають щомісячний грошовий потік;
по-четверте, диверсифікуються – намагаються не робити ставку на один клас активів;
по-п'яте, не беруть участь у проектах з дуже високим ризиком – модні фінансові інструменти вже не їхня гра, надто високі ризики залишитися без капіталу.
Зараз все лише у наших руках. Настав час, який відкриває нові можливості для зрілих людей, варто їх лише брати!
