Чому Саакашвілі небезпечний для України

Михайло Саакашвілі повернувся та відродив політичну кар’єру в  Україні. Колишній президент Грузії прийняв українське громадянство і швидко став одним з найпопулярніших політичних діячів країни.

І недарма, бо він –  величезне джерело енергії; він “купив” українців гучною боротьбою з корупцією.

Українська кар’єра Саакашвілі почалися в травні 2015 року, коли президент країни, Петро Порошенко, призначив його губернатором Одеської області, яка славиться своєю корупцією та організованою злочинністю. Майстер із зв’язків з громадськістю, Саакашвілі ввійшов у роль, пообіцявши очистити Одесу і, зокрема, її порт від хабарів та поборів. В рамках роботи, він звільнив низку старих чиновників і замінив їх молодими, які отримали освіту на Заході.

Незабаром для Саакашвілі  масштабів Одеси стало замало, і той почав стверджувати, що  боротьба з корупцією неможлива через центральний уряд у Києві. Він  проводив все менше часу у своїй області, і все більше в столиці, де його запал та чарівність додали нового імпульсу для популярних і галасливих політичних ток-шоу України. Навіть, коли він гучно заперечує, що є вищим за політичні амбіції, Саакашвілі явно поглядає на прем’єр-міністра Арсенія Яценюка і виходять на арену великої політики.

Саакашвілі швидко став об’єднуючим фактором для активістів, що борються з корупцією. 6 грудня він провів великий антикорупційний форум в Одесі, де заявив про масову корупцію  у вищих ешелонах української влади. Він стверджував, що розкриті схеми коштували державі $ 5 млрд на рік – шок, якщо це правда. Але більш прискіплива оцінка  показує кілька перебільшень в арифметиці Саакашвілі.

Колишній президент Грузії заявив, що корупція в Укрзалізниці  – 40 % від $ 5 млрд.  Проте заява зроблена без використання аудиту та без детального аналізу.  Твердження було швидко спростовано Андрієм Пивоварським, міністром інфраструктури, який описав звинувачення Саакашвілі як “абсолютно безпідставне”. Пивоварський, чиє міністерство контролює залізничну компанію, прийшов до влади зі світу інвестиційного банкінгу і високо цінується там за свою  відданість антикорупційним кампаніям. Він зазначив, що Укрзалізниця  “є компанією, яка працює з Європейським банком реконструкції та розвитку, а також з Європейським інвестиційним банком.”

Протягом наступних тижнів Саакашвілі продовжував шокувати громадськість заявами про корупцію в уряді. У своїй інформаційній кампанії він заручився підтримкою своїх соратників із Грузії,  підприємців з Одеси та впливового російського бізнесмена Констянтина Григоришина. Справді, на думку журналістів і активістів Саакашвілі присвоїв деякі з PowerPoint презентацій  Григоришина, що стосувалися корупційних схем. Але вони зазнали невеликих змін, щоб уникнути нападків на команду президента Порошенко.

На засіданні Національної ради реформ 15 грудня, Саакашвілі продовжив розкидатися звинуваченнями.

“Я доведу, що Кабінет Міністрів на вершині піраміди корупції”, –  заявив Саакашвілі.

У відповідь міністр внутрішніх справ Арсен Аваков кинув стакан мінеральної води у губернатора Одеської області і вимагав  забратися з “його країни”. Прем’єр-міністр Яценюк приєднався до контратаки.

“Забирайся з країни, гастролер,” –  сказав він.

“Ти запрошений в країну робити реформи, а не займатися політиканством.”

Зустріч закінчилася на песимістичній ноті, і новини про влаштоване політичне шоу розлетілися по всьому світу.

Спочатку атаки Саакашвілі на уряд, здавалися  частиною спроб президента Порошенка зміцнити власну позицію, знищуючи рейтинг прем’єр-міністра Яценюка, який є його головним партнером по коаліції та політичним суперником. Але тепер дії екс-президента Грузії, здаються власною грою.

Грандіозні амбіції Саакашвілі призводять не тільки до дестабілізації діючого українського уряду. Вони також заманливі та здобувають довіру лідерів громадянського суспільства України, багато з яких незадоволені повільними темпами боротьби з корупцією, тому готові приєднатися до політичної кампанії грузинського реформатора.

Багато з них знають недоліки Саакашвілі, але  бачать в ньому харизматичну фігуру, яка може стати засобом, щоб натиснути  на уряд. Найбільш політично амбітні активісти прагнуть створити новий політичний рух на чолі з екс-президентом Грузії.

Саакашвілі заслуговує похвали за його рішучі кроки у боротьбі з корупцію та організованими злочинними угрупуваннями в його рідній Грузії. І він успішно провів ринкові реформи та дерегуляцію.

Але досягнення своїх ранніх років в якості президента Грузії пов’язані із авторитарним стилем управління. Це небезпечно в Україні, яка вже давно коливається між тиранією і демократією. Після приходу до влади в Тбілісі, Саакашвілі отримав сильну президентську владу за допомогою конституційної реформи.  Його антикорупційна кампанія завдала  значного удару грузинській демократії шляхом переслідування опозиції та атаками на опозиційні ЗМІ.

Є питання щодо його міжнародної репутації. Європейські лідери описують  Саакашвілі як нестійкого, незбалансованого лідера, який через свою імпульсивність створив небезпеку для Грузії. В результаті, його зростаюча роль в українській політиці зустрічає  скептицизм в Брюсселі та інших європейських столицях.

Протягом двох важких років в Україні сталася революція, економічна криза та війна, тому країна втомилася. Терпіння до корупції швидко падає. Саакашвілі є  спокусою для нетерплячих, що  пропонує ілюзію швидкого і легкого рішення. У результаті це призведе до конвульсивного майбутнього для України, тобто до середовища, в якому Саакашвілі процвітатиме.

Михайло Микитин

джерело: Foreign Policy