Удари українських дронів по трьох дата-центрах «Яндекс» у Сасово, Калузі та Володимирі призвели до затримок та збоїв у роботі тисяч підприємств та домогосподарств, які покладаються на хмарну інфраструктуру Яндекса, включно із електронною комерцією, платформами цифрових платежів, а також додатками з доставки їжі та автосервісами. У середу українські дрони завдали удару по великому дата-центру «Сбербанк» в Саратовській області, хоча один із високопоставлених керівників компанії заявив, що це не вплинуло на роботу банку.
Після атак на російські центри обробки даних Київ зазначив, що Москва вже неодноразово завдавала ударів по українській цифровій інфраструктурі. “Українці хотіли показати росіянам, що в цю гру можна грати вдвох”, – повідомив Politico високопосадовець, знайомий з ходом операції.
Ці атаки та контратаки вказують на появу нової лінії фронту у війні – це інфраструктура, яка забезпечує функціонування цифрової економіки.
Атаки на об’єкти, що забезпечують обчислювальні потужності, схожі на удари по електростанції, що забезпечує електрикою, теплом і паливом, від яких залежать як військові, так і цивільне населення. Це може послабити військові зусилля супротивника, але також здатне паралізувати повсякденне життя.
Експерти зазначають, що витрати на відновлення в росії будуть особливо високими, оскільки для будівництва центрів потрібні дефіцитні матеріали, які необхідно імпортувати.
«Отримати велику кількість обладнання для заміни знищеного буде непросто», — каже Олег Шакіров, дослідник у галузі кіберполітики та міжнародної безпеки, він зазначив, що більша частина обладнання має імпортуватися, а це ускладнюється високим світовим попитом та санкціями проти росії.
«Чесно кажучи, ніхто насправді не знає, яка реальна шкода. Оскільки два дата-центри, як і раніше, не працюють, можна припустити, що вона значна», — сказав Шакіров.
Старший науковий співробітник Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI) Джозеф Ярнацький попередив, що нормалізація ударів по дата-центрах може спричинити нову низку небезпечних наслідків. “Ці удари, ймовірно, порушують норми міжнародного гуманітарного права, і це становить великий ризик в умовах, коли населення у всьому світі все більше покладається на цифрові послуги”, – заявив він.
Оскільки дата-центри можуть одночасно служити як цивільним, так і військовим цілям, правовий статус їх використання як мішені далеко не однозначний. Експерт з міжнародного гуманітарного права Кубо Мачак заявив, що для визнання центру обробки даних військовою метою відповідно до Женевських конвенцій він повинен відповідати двом умовам:
— він має робити ефективний внесок у військові операції;
— його знищення має давати певну військову перевагу.
“Якщо відомо, що там зберігаються військові розвіддані або цей дата-центр використовується для роботи військових інструментів штучного інтелекту, то можуть з’явитися підстави вважати його військовою ціллю”, – сказав Мачак.
Він додав, що навіть якщо дата-центр використовується, «скажімо, для керування тролями чи бото-фермами з метою втручання у вибори за кордоном… цього було б замало». Інакше кажучи, розміщення пропагандистських роботів саме собою не робить дата-центр законною військовою ціллю.
У міру того, як центри обробки даних набувають все більшого значення для національних економік, вони стають і більш важливими цілями. Високопоставлений представник НАТО, який побажав залишитися анонімним, розповів, що дата-центри вже вважаються потенційними цілями, і альянс враховує їхню вразливість у своїх планах.
