Чотири запитання про «Джавеліни» для України

Чотири запитання про «Джавеліни» для України

В своїй статті для Washington Post дослідник Центру ініціатив з нових загроз Ендрю Бостон намагається відповісти на основні запитання, пов’язані з постачанням «Джавелінів» до України.

1. Що спонукало до рішення про постачання летальної зброї?

Танки не використовувались на початку незаконної анексії Криму, що відбулась після протестів і втечі Януковича з України. Потім, коли приховані дії Росії на Донбасі переросли у звичайну війну, почали використовуватись танки та артилерія. Саме тому необхідна протитанкова зброя, така як «Джавеліни». Посилення здатності України захистити себе від російських танків має зрівняти шанси обох сторін.

2. Що змінить наявність «Джавелінів»?

Із 2015 року США надали Україні нелетальної допомоги на 750 мільйонів доларів, включаючи машини Humvee, тепловізори та радарні системи.

У випадку подальшого нападу Росії «Джавеліни» забезпечать, що витрати Росії зростатимуть. Все ж існує занепокоєння, що «Джавеліни» можуть потрапити до рук противника. Зараз, за повідомленнями, «Джавеліни» залишатимуться в Центральній Україні під пильним наглядом американських інструкторів. Тому їх буде важко достатньо швидко розмістити, щоб відреагувати на зміни в конфлікті.

3. Що втрачають США, надсилаючи зброю до України

Надання Україні зброї не надасть великої військової переваги, однак означатиме втрату політичного важелю. Надання зброї є сигналом підтримки та відданості, зазначає дослідник. У випадку подальшої російської агресії у Сполучених Штатів залишиться небагато можливостей демонструвати підтримку, уникаючи прямої участі в конфлікті.

4. Як відповість Росія?

Росія продовжує ескалацію не тільки в Україні, але і в регіоні. За часів адміністрації Обами в США побоювались, що надання зброї Україні може спонукати Росію націлитись на нові території, наприклад, Маріуполь. Цього року – рік виборів в Росії, і Кремль не може дозволити, щоб до Росії повертались трупи молодих військових. Однак ризик ескалації не обмежується Україною, і Росія може обирати як і де їй відповісти, переконаний дослідник.