Так добре, коли відбуваються якісь гарячі події, а ти не можеш одразу відрефлексувати, бо їдеш в потязі. Оця відсутність можливості миттєвої реакції дуже дисциплінує і дає змогу піднятись над ситуацією і оцінити її зі сторони.
Тому я вчора весь день під гуркіт колес в ті моменти, коли з’являвся інтернет, вивчала стрічку і прочитала дуже багато ЗМІ. Але нічого не писала, бо по-перше це в дорозі незручно, а по-друге, чекала, поки вляжеться курява.
І вже тепер остаточно зрозуміло, що крок з санкціями був не спонтанним, а готувався давно, і за згоди Штатів і Європи, про що красномовно свідчать заяви посольства США в Україні, а також заява ЄС. Дуже цікаво те, що зі сторони балалайок не надто голосно, але їм зараз ніколи і не дуже до нас, вони зайняті своїм бутербродом. Хоча і спустили з вірьовки Скабєєву трохи погавкать.
Зате у нас в країні вата палала так, що на полюсах підтануло ще трохи льодовиків. Вадік Рабінович дав такого джазу, що цілком може отримати Греммі, а ЛєноБондарєнко мало не порвала ротом телевізор. Наразі незрозуміло, що буде відбуватися далі, і до яких кроків вдасться ОПЗЖ, але очевидно, що просто так ляпаса вони не залишать, зараз вони просто розробляють стратегію та перегруповуються. Чи будуть суди? Впевнена, що будуть. Наразі ми можемо лише чекати та спостерігати за розвитком подій.
Але власне я навіть не про це хотіла написати, бо про це вже написали навіть ті, в кого пальці онанізмом покрутило. А зацікавив мене, дууууже, демарш Разумкова. Причому цей демарш виглядає ще яскравішим на фоні його нещодавнього шедевру — кондового такого, пафосного мистецького витвору часів розвинутого соцреалізму. Під назвою «Разумков йде працювати». Там пафосом все залито по самі вінця, і музон, і відеоряд, і урочистий державницький свисток Разумкова, аж подих перехоплює від захвату і впевненості у завтрашньому дні. Я звісно прооралась добряче, побігла читати коментарі, а там вже порохоботи товчуться ггг Напихують Дімону по самі гланди. Найпоширеніший коментар — альо, чувак, прокинься, ви вже майже два роки працюєте. Ну і алюзії на ЮВТ, з її безсмертним «Вона працює».
Але ж справа в тому, що це не про сьогодні було відео. Це Дімон нам повідомив між рядків, що він починає працювати над власним походом до трону. А коли я казала, що Разумков обов’язково попхається в президенти, мені у відповідь сміялись. Він не харизматичний, ніякий, блідий як моль і решта блаблабла. Деякі притрушені взагалі волали, що це я так Разумкова піарю. Та знаєте, у Кучми он теж харизми було як у дубового поліна, і шо? При бажанні і наявності спонсорів (а вони точно будуть), навіть з поліна можна зробити кандидата.
І от вчора я згадала той самий пафосний блокбастер і замислилась, а хто ж у Дімона спонсори? А судячи з того, як він вперто стоїть на тому, що санкції проти телеканалів Медведчука незаконні (навіть на «Прямий» з цією тезою прийшов), попри схвалення Штатів і Європи, варіантів залишається небагато. Я, звісно ж, можу помилятися. Але цей гладенький пупсік з обличчям Павліка Морозова ще не раз зробить нам гармидер. Тим більше, що біографія пана Разумкова містить такий цікавий факт, як лідерство в молодіжному крилі "Партії Регіонів". Тим більше, що його навіть самка Шарія вже похвалила.
Я давно замислювалась над тим, кого Медведчук буде пхати на наступні президентські вибори. Бо сам він точно ніколи не піде, надто токсичний. Бойко вже більше символ того, що минуло, ніж реальний кандидат. Деякий час я придивлялась до Мураєва, і навіть думаю, що його готували на цю роль, але зараз вже точно ні. І от щось мені підказує придивлятись до Дімона саме в цьому аспекті.
А на виборах 2024 буде такий серпентарій, що Данія здригнеться.
Ну а тепер чекаємо подальшого розвитку подій.
