У цей день треба робити деякі висновки і давати теми майбутнього.
1) Про гідність. Гідність як цінність не сприймається більшістю населення цієї країни. Будемо відверті, що це так. Тому той народний подвиг – вже більше як міф для наступних поколінь. Ну про яку гідність може йти у тих, чия ментальність дозволяє говорити таке (з місцевих виборів): - сам краде, але людям жити дає. Це - клініка. Але хоч частина вже вилікувалася Майданом.
2) Революція Гідності і подальша війна – зробили політичну націю. Сотні на Майдані були зі всієї України. Добробати і частини ЗСУ мають один маркер – вірність Україні і побратимам. Україна тепер вже не ділиться на Схід і Захід. І те, що електорально цього ще не видно – це нічого. Ті, хто вірний дружбі з Росією вже доживають. Найактивніша частина суспільства – наша! Українська політична нація постала на трьох аксіомах: Україна – понад усе! Свобода ціни не має! Гідність – вища за життя!
3) Нам підсовують тему: в України два вороги - Росія і корупція. Понти. Тому, що треба знати: по перше – не можна порівнювати війну за Незалежність з проявами корупції. Головне Україна. Інше вторинне
4) Але якщо ми корупцію персонізовуємо – ми бачимо по іншому. Так, відкат може взяти і голова ОТГ, і районний начальник. Але треба знати – корупція – це Коломойський, Медведчук, Пінчук і Ахметов. І їх прихвостні. Якщо корупція безіменна – вона пробачається українцями. Якщо їй присвоєні порядкові номери – інша справа. Олігархи різні. Коломойський зараз активно грає на боці Росії, бо йому потрібен хаос. Він зі своїми Дубінськими і Куликами – конкретні вороги України. І їх треба знати.
Яким же буде новий Майдан і коли?
Майдан можуть спричинити лише два фактори.
Перше – це спроба Зе!команди розвернутися у бік Москви.
І вони замість виборів на Донбасі 31 березня отримають вибори нового президента вже в травні.
І друге – це дефолт, або різке погіршення економіки стараннями олігархів та найближчого оточення Зеленського.
Якщо Майдан і буде - він може бути лише антикремлівський або антиолігархічний. Або і те, і те.
І до нього необхідно готуватися. Щоб він не став просто бунтом. Тому нова революція має зробити наступні речі:
1) Революційно перезавантажити систему правосуддя. Те, що не можна зробити через політиків – можна зробити через революцію і революційну доцільність. Погодьтеся, судді КС охоче підуть у відставку, якщо їх про це попросить група ветеранів, які ще пахнуть порохом і мають «умоляющій від».
2) Повернути інформаційне поле державі. Націоналізувати усі олігархічні канали. Політично це зробити неможливо. Революційно – так. Знову ж – ветерани нам в поміч. І, думаю, Ігор Валерійович готовий буде продати Плюси за гривню державі.
3) Зробити все, щоб агенти впливу Кремля якщо вони втечуть більше ніколи не змогли повернутися в Україну Ключове тут – якщо втечуть.
Але треба не дати популістам можливості переглянути права на власність. Врешті революція – це не бунт черні. Це повстання розумних власників.
Революція має визріти. Зараз ще революційної ситуації немає. Але розуміємо - багато хто захоче, щоб наступна революція стала кривавою. Щоб у Путіна став новий шанс проснутися тут.
І ключові області тут (крім решток Луганської та Донецької) Харківська (захід на поля сланцевої нафти), Запорізька, Херсонська. Дорога у Крим.
На ворогів треба зважати. Хоча нинішній режим впаде при першому рипі.
А, на відміну від Білорусі, наша поліція не пов’язана кров’ю і спільними злочинами з владою. Тому все відбудеться швидко.
Україна переможе. Без варіантів.
