День поховання Сталіна. Куп'янськ 1953 р.

День поховання Сталіна. Куп'янськ 1953 р.

Це фотографії з архіву родини Леоніда Книша.

На них зображені події 9 березня 1953 року у Куп’янську. Це був день поховання І.Сталіна.

Люди були сильно налякані його смертю, яка сталася 5 березня. П’ять діб по радіо, без упинку, передавали жалісну музику і траурними голосами читали офіційні повідомлення. Люди були дуже налякані і боялися, що знову почнеться війна.
Звісно, в Куп’янську не сталося такої смертельної давки людей, як в той день у Москві, але на траурний мітинг до пам’ятника зібрали майже всіх мешканців міста.

Як сказала одна куп’янчанка, яка ще школяркою була на тому мітингу: «Дорослі плакали від горя та страху перед невідомим майбутнім, а діти від того, що плакали дорослі. Дуже моторощно було коли включилися сирени на заводах і загули паровози на залізниці».

Того дня в Куп’янську було дуже холодно, всі були добре вдягнуті. Більшість взута у валянки. Видно, що всі чоловіки у шкіряних та цегейкових шапках, а жінки пов’язані теплими хустками. Хоча, якщо придивитися, то можна побачити мужчину у картузі і жінку у модній шляпці.

І ще деякі прикмети того часу. Це гучномовці «колокол» на стовпах. І самі стовпи, телеграфні та електричні, з круглими скляними ліхтарями.

А ще, добротний цегляний паркан з бетонними вазонами, який огорожував Миколаївський сад, побудований ще знаменитим куп’янчанином Миколою Валяшко.

Дах будівлі нинішньої музичної школи, а тоді типографії, увінчано двома димоходами. А на місті нинішнього міськвиконкому – ще був житловий будинок, біля якого стояв продовольчий кіоск. За нинішньою бібліотекою, а тоді аптекою, видно будівлю, де тоді була школа.

А от у 1961 році, коли пам’ятник організатору страшних політичних репресій та голодоморів в Україні зносили, ніхто з Куп’янчан не протестував. І дуже символічно, що на місті памятника тирану нині встановлено памятний знак його невиниим дертвам.

Добре, коли є нагода роздивитися такі історичні фотографії і дуже шкода, що інколи вже ні у кого розпитати про ті події. Тому мерщій до старих альбомів і, доки не пізно, розпитуйте літніх людей і записуйте їх спогади для прийдешніх поколінь.

Джерело