Україна вже 2 місяці експортує зерно та метал Чорним морем, незважаючи на загрози Росії.
З середини вересня до порту Одеси зайшло вже понад 30 суден, що вивезли понад 1 млн. тонн зерна. Це дорівнює обсягу, відправленому в перший місяць дії зупиненої Зернової угоди. Урожай зерна в Україні, при цьому, виявився вдвічі вищим за очікування. Окрім зерна, вивозиться також і продукція металургії.
Як стверджує The New York Times, Вашингтон має твердий намір розвивати оборонну співпрацю з Індією на противагу Китаю.
За рік уже три американські судна прибули до Індії на ремонт та підписано п'ятирічну угоду про ремонт військової техніки. Таким чином США прагнуть отримати доступ до більшої кількості місць, де у них немає власних військових об'єктів. Це робиться на противагу тому, що Китай зміцнив зв'язки зі Шрі-Ланкою та Пакистаном, побудувавши або розширивши там порти в рамках своєї ініціативи «Один пояс, один шлях».
США, у свою чергу, за останній рік поспішили надолужити втрачене, підписавши нові або розширивши старі угоди про безпеку з Філіппінами, Японією, Австралією, Палау, Папуа-Новою Гвінеєю та В'єтнамом.
У деяких країнах Штати вибудовують пункти для ремонту кораблів, підводних човнів та поповнення запасів. В інших вони отримали доступ до стратегічних островів чи морських шляхів, погодившись покращити інфраструктуру та допомогти правоохоронним органам обладнанням або поділившись розвідінформацією.
Проте, Індія займає особливе місце у планах США. Американці хочуть вбудувати її у співпрацю з Південною Кореєю та Японією і сподіваються, що Нью-Делі стане їх військовим союзником та альтернативою Китаю у розвитку виробництва та технологій. У рамках цього нещодавно країни оголосили про велику угоду щодо реактивних двигунів.
Зокрема, офіційний представник Пентагону Пет Райдер заявив, що Штати прагнуть перетворити Індію на логістичний центр для американських військових та інших партнерів в Індо-Тихоокеанському регіоні, маючи на увазі, що її порти можуть бути корисними в потенційній війні. США у своїй політиці використовують страх Індії перед зростанням амбіцій Китаю. Ще одна мета Вашингтона – відвернути Індію від Росії, і це їй вдається.
❗️Дуже правильні кроки! Треба розуміти, що Індія володіє "золотою акцією" у протистоянні Заходу - з однієї сторони, Росії, Китаю та Глобального Півдня - з іншої. На чиєму боці буде Індія, той і є потенційним переможцем. І, здається, Бхарат поступово вибирає правильну сторону.
Трампіст Джордан, найімовірніше, «пролітає» з посадою спікера.
Все більш вірогідним варіантом стає висунення на посаду тимчасового спікера МакГенрі. Він може бути обраний за підтримки демократів - щоб ухвалити бюджет та низку важливих законопроєктів. Включаючи спільний «пакет» допомоги Україні та Ізраїлю на суму 100 млрд доларів.
МакГенрі був би кращим варіантом для України - особливо, якби не залежав від радикальних трампістів, а мав би посаду завядки демократам. Побачимо, як пройде голосування за Джордана сьогодні.
Поїздка Путіна до Китаю та другі цього року переговори з головою КНР Сі Цзіньпіном знову завершилися без ключового рішення, яке багато років чекають у Кремлі.
Хоча Путін називав Сі «дорогим другом», хвалив Пекін за успіхи проекту «Один пояс — один шлях» та заявляв про «великі перспективи» двосторонніх відносин, китайські чиновники не підписали контракт на постачання російського газу та будівництво трубопроводу «Сила Сибіру-2» .
Проект, який Кремль просуває понад 7 років, планувалося обговорити на переговорах. І хоча для зустрічі з китайцями Путін привіз із собою велику делегацію, до якої увійшли віце-прем'єр Олександр Новак, голова «Газпрому» Олексій Міллер, голова «Роснафти» Ігор Сєчін, домогтися згоди Сі Цзіньпіна не вдалося.
Жодних документів щодо «Сили Сибіру-2» підписано не буде і навіть не планується у найближчій перспективі.
Ще навесні, коли Сі Цзіньпін відвідував Москву, Путін говорив, що проект нового газопроводу потужністю 50 млрд кубометрів на рік перебуває у «високій мірі готовності». Він також обіцяв Китаю до 100 млрд. кубометрів російського газу щорічно — в 5 разів більше, ніж «Газпром» зараз качає. Але у підсумковій заяві для преси Сі не сказав про російський газ нічого, а у спільному комюніке згадувалося лише розширення співробітництва в енергетиці.
Китайський контракт відчайдушно потрібен «Газпрому», який втратив європейський ринок, скоротив експорт до мінімуму з останніх років СРСР і змушений був зрізати видобуток практично на третину — рекордну величину у своїй історії. За 12 місяців з липня 2022 року до кінця червня 2023-го компанія отримала більше 1 трлн рублів чистого збитку і витратила дві третини запасів готівки на рахунках, щоб покрити втрати та касові розриви.
Цього року Китай закупить у Росії 22 млрд кубометрів газу запущеним у 2019 році трубопроводом «Сила Сибіру-1», що, втім, компенсують лише одну восьму від колишнього експорту до Європи, який на піку сягав 170-180 млрд кубометрів на рік.
Ціна газу «Газпрому» для КНР — майже вдвічі нижча, ніж для ЄС та Туреччини: $271,6 за тисячу кубометрів проти $481,7, згідно з матеріалами до проекту бюджету РФ на 2024 рік. Але незважаючи на знижки та велике бажання Москви, Китай утримується від нових великих сировинних контрактів, Цілком очевидно, що будь-яка опція, яка надає Пекіну нові джерела доходу у військову скарбницю Путіна — це погано для Китаю.
Незважаючи на всі заяви про стратегічне партнерство, китайські інвестиції в Росію залишаються непропорційно скромними ще і з тієї причини, що китайські компанії стурбовані політичними ризиками, вторинними санкціями, корупцією та загальною непередбачуваністю російського ринку.
⁉️ Що на виході? Абсолютно провальний візит Путіна до Китаю, де кремлівському злочинцю ясно вказали його місце: Росія не більще, аніж сировинний придаток КНР. Мало того - навіть не основний для Китаю придаток. Просто Пекін використовує складне геополітичне становище Росія для того, щоб з величезним демпінгом забирати те єдине (окрім ядерної зброї), чим ще багата Росія. Але з такими темпами "взаємовигідного співробітництва", наступний російсько-китайський саміт може відбутись у китайському Хабаровську. Восток - дєло тонкоє.
