Непереможна українська армія відбила атаки копрокадаврів у районах населених пунктів Зелене Харківської області; Білогорівка, Миколаївка і Новоселівське на Луганщині; Авдіївка, Бахмутське, Веселе, Водяне, Майорськ, Мар’їнка і Новобахмутівка Донецької області. Крилаті козаченьки розбомбили за добу 19 скупчень руснявої цвілі, три позиції зеніток та 8 безпілотників, а ракетники з артилеристами – ще два скупчення цвілі і склад боєприпасів.
До хороших руських приєдналося 650 блохастих тушок
У Волновасі прилетіло на базу кадировців, так шо готель «Ахтамар» тепер сміливо можна перейменовувати на «Ахтийобтвоюмать». Андрющенко пише, що втрати складають до 10 одиниць техніки. Двохсотих поки ніхто не рахував
Жителі міста-терпіли Волгограда, які 5 днів плавали у гівні, бо їм порвало каналізацію, а влада нічого не лагодить, тепер набирають воду із калюж. Бо влада досі нічого не лагодить. У Волгограді, який майже за тисячу км від лінії фронту, 5 днів не працює каналізація і немає води. І вони тепер використовують воду з гівном, замість піти і дати пизди своїй владі.
Я тут все думаю, щодо брудної бомби – як би скинути на росію волгоград?
Конституційний суд таки визнав законним скасування депутатської недоторканності. Тепер у Конституції немає положення про те, що народні депутати не можуть без згоди ВР бути притягнуті до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані. Прямо зараз десь сидить і сумує, що не встиг звалити у Монако маленький депутатік від ОПЗЖ.
Тріщать скрєпи у Курській області. Караоке-бар відмовився поставити відвідувачу пісню Газманова «господа офіцери», а коли він став вимагати поставити тоді гімн росії, звинуватили його у неадекватності.
Цікаво, що відбудеться раніше – військовий оркестр частоково мобілізованих поповниться любителем газманова чи у барі знайдуть арсенал Азову, біографію Бандери і візитку Яроша?
У Читі поки губернатор перевіряв військову частину, всіх чмобіків вигнали за забор топтатися на морозі (там вже сніг і мінус). І ця худоба кілька годин ходила по колу, як в’язні у тюремному дворику, замість звалити на волю і більше ніколи так не попадатися.
На Ямалі учнів привчають одразу і до війни, і до тюрми – тепер після уроків усі, з шостого по десятий клас, шиють одяг для російської армії, замість того, щоби відпочивати і займатися саморозвитком.
Їх би і на заводи відправили, ракети робити, от тільки вже нема з чого. (Хоч би на нас не скинули Волгоград)
Країна-200 не може знайти, кому далі продавати нафту. З 5 грудня набувають чинності санкції, через які вона більше не зможе збувати її морським шляхом. Крім Туреччини, Китаю та Індії ніхто не зацікавлений купувати у великих об'ємах. Нема кому продавати 1,4 млн барелів нафти на день. Звісно це не значить, що русня буде менше воювати, це значить, що вона буде менше їсти. Але все одно добре.
Для ПВК Вагнер наступають цікаві часи. Поки Пригожин розпочав виборчу кампанію на пост президента РФ і відкриває офіційний офіс у Пітері (офіс ЧВК, у пітері, жований крот, уявіть, як сильно путін у ньому нуждається), Нова Зеландія запровадила проти вагнерівців санкції, назвавши їх членами неонацистських воєнізованих формувань, а британська юридична компанія позивається на Вагнер від імені українців, щоби активи ПВК можна було забрати на репарації.
Ну і вишенька на торті – ота вертушка Мі-8, яку збили під Бахмутом, була з начинкою у вигляді вагнерівців
Я такої кількості постів про смуток не бачила вже давно. Може і від початку повномасштабної війни не бачила.
Агов, а що трапилося? Страшно жити в очікувані холодної зими, без опалення, каналізації, світла, інтернету? Хуйово згадувати, які щасливі були рік тому?
Ну да, хуйово, страшно. Тривожно. Мотрошно. Взагалі інколи жити це життя не хочеться.
Я не буду писати «тримайтеся». Я чогось більше не люблю це слово.
Просто давайте будь ласка зараз перестанемо шукати сенс життя, якщо він для нас не очевидний. Да, для когось очевидний (діти, кохані, боротьба), а для когось ні. Давайте перестанемо шукати сенс життя, думати, а що там у нас із планами на майбутнє і будемо просто жити оцей день. Оцей кожен свій їбучий божий день, у якому ми з вами іще живі.
За можливості прокидатись у теплі. За можливості якомога смачніше їсти. За можливості сумлінно і з задоволенням виконувати роботу, яка в нас іще є і за яку поки ще обіцяють платити. Із задоволенням і за можливості донейтити чи допомагати справами нашій країні, краще якої нема у світі.
Спілкуватися із тими, хто випромінює світло. І за можливості з тими, хто потребує вашого світла.
Зніміть уже своє життя з паузи. Ну ж бо, побалуйте себе чимось. Чого ви давно хотіли? Чого вам прямо зараз хочеться і ви собі це не дозволяєте? Точно є щось, що ви можете собі дозволити. І це не вплине погано ні на що. І всесвіт не розвалиться.
Це не соромно – хотіти і бути щасливим, коли війна. Це так же не соромно як боятися що ти загнешся і не пройдеш із гідністю усі ці роки боротьби. Просто бути щасливим набагато приємніше.
Досить порівнювати сьогодення зі своїм затишним минулим. Подякуйте, що ви мали таке щастя і все. Будуть ще нові щастя.
Досить чекати, коли закінчиться війна. Вона ще дуже не скоро закінчиться. Тепер це - наше життя. Ми можемо кожен день наповнити найпростішим сенсом – треба прожити його добре.
Добре саме у вашому розумінні. Хоч би для того, аби мати світло всередині себе. А в ідеалі – трохи підсвічувати і оточуючим.
Горе є, буде і завжди було. Це вам зараз здається, що ви не виживете. Хуй там, виживете.
І традиційна картинка дня із соцмереж
