Польський портал "Onet" повідомив, що Зеленський на переговорах посварився з міністром закордонних справ Польщі Радославом Сікорським. Тобто Зеленський з неголеним рилом реально в стилі криворізького сявки с района, наїхав на дипломата з країни ЄС та НАТО. Серед іншого Зеленський вимагав аби Польща активніше підтримувала Україна в преговорах про вступ до ЄС, передала Україні більше зброї, збивала "Шахеди" над українською територією та припинила виплати для українських чоловіків, аби ті повернулися на Батьківщину та пішли на фронт.
Дивовижно! Завтра, коли польські фермери, нацьковані Москвою знову перекриють нам кордон, цей самий чувак буде шукати діалогу з польською владою. Буде говорити про необхідність взаєморозуміння тощо й тощо.
Тобто розумієте? Польща! Країна яка завжди була адвокатом № 1 України у Європі (другий - Швеція). Країна яка після вторгнення прийняла тисячі українських біженців і надавала нам допомогу - попри всі погрози Москви. От саме з цією країною Зеленський стосунки довів до чвар і конфліктів.
Поляки себе ведуть надто пихато і користуються нашою бідою?
Агов! Згадайте часи Порошенка! От вже коли полякам користуватися ситуацією була воля золота! Порошенка всередині України розривала преса і опозиція. У Порошенка в середини України збиралися "Майдани-3", редути та міхомайданчик. Порошенко впровадив у ЗСУ мазепинку (поляки зубами скрипіли), повернув гасло "Слава Україні - героям слава" (поляки багровіли), та дав ветеранам УПА статус учасників бойових дій (у польській пресі вирувала істерика).
Але. Виставляли нам тоді поляки неприйнятні умови? Перекривали нам поляки кордон? Може вони нам в чомусь відмовляли, коли ми просили? Я не пригадую такого.
І так - ви пам'ятаєте, аби Порошенко, Клімкін або Парубій з поляками сварилися? Ні - вони завжди спілкувалися ввічливо і привітно. І давали результат. Бо домовлятися - вміти треба.
Я більше скажу. За плечима графа Карла Піпера була армія-переможниця шведського короля Карла ХІІ. За плечима герцога Талейрана були французські корпуси Бонапарта, що наводили жах по всій Європі. Але ані Піпер, ані Талейран, ані Черчіль, ані Рейган не дозволяли собі сваритися з дипломатами іноземних країн.
Бо це неприйнятно. Бо хай дипломат представляє дрібну, слабку та бідну країну - з ним або працюють і готуються працювати в майбутньому, або не спілкуються. Це абетка дипломатії. Іноземний міністр представляє не себе - він представляє свою країну. Образа завдана Сікорському - це образа завдана Польщі. Як зелені збираються далі будувати дипломатію з Польщею? А з Європейським Союзом? А з НАТО?
А нічого, що Зеленський - тимчасовий, а дипломатичні проблеми створені ним відгукуватимуться Україні десятиріччями?!
Що? Союзники нам недостатьно допомагають у протистоянні з Москвою? Союзники користуються нашою бідою аби самим мати зиск? Звісно користуються - так само як Україна приймала гроші грузинського бізнесу, виведені через війну і через закидони Саакашвілі. Ми не скористалися ситуацією? Це тому що дурні, а не через нашу неймовірну шляхетність. Нам мало допомагають? Почитатйте історію Перших визвольних змагань і ви дізнаєтеся що воно таке, коли Захід справді НЕ допомагає. Петлюра як раз до такого довів Україну у 1919 році.
Ми не в тій ситуації щоби сваритися з країнами Заходу. Бо Захід без нас проживе - як жив сотні років коли Україна була в складі імперії. А от ми без Заходу зараз не проживемо. І Зеленський робить все, аби нас із Заходом посварити.
А тепер пригадайте скільки глузів було коли Порошенко зустрівся з мером Варшави Рафалом Тшасковським, можливим наступним президентом Польщі. Що там було? Поговорив. Розповів про ситуацію в Україні. Справив враження. Встановив зв'язок. От так робиться дипломатія - зазделегідь і на основі спільних інтересів.
Зеленського вистачає лише бикувати. Попереду у Зеленського зустріч з Байденом. Які коники він викине там - мені уявляти моторошно. А від усвідомлення наслідків таких ЗЕкидонів - сумно утричі.
