22 лютого, перед самою війною, але вже після визнання ДНР/ЛНР путіним – я давав інтерв’ю Крістіна Члек на Суспільному.
Я говорив, що ймовірність війни занадто висока. Надзвичайно висока.
Бо найбільша мрія путіна – щоб була імперія. А України не було.
Але було і розуміння, що карлику такого торта не з’їсти.
Тому, говорив я, війна дуже ймовірна. Але в Суми росіянці не зайдуть. Ми залишимося в оперативній тіні.
Бо не можуть же вони бути повними дебілами?
Як можна воювати на півночі проти Києва, під Харковом, в зоні ОСС, на проломуванні кримського коридора і ще йти і на західний берег Дніпра до Миколаєва і Одеси?
І при цьому відкривати ще один оперативний напрямок із Сум на захід і південний захід?
Це ж не-ре-аль-но.
Так можуть робити лише тупі двієчники на першому курсі загальновійськового училища.
А тут іще я як аргумент приводив: через Сумську область в Полтавську і далі – йде труба. По якій в Європу йде газ. За який Росія отримує реальні 30 мільярдів баксів щороку (з 60ти газових). Ну не стануть же вони різати курку із золотими яйцями?
Вони ж не кончені дибіли?
Тому, щиро думав я – війна нас минк стороною.
Але рускіє довели, що вони таки двієчники і дибіли.
І місяць ішли військові танці на трубі.
Але ні вони, ні ми, трубу не зірвали.
Така от дивна війна.
Усі зробили вигляд, що нічого немає. І свою долю з труби Україна має.
Дивна війна. Колись так називали час, коли Великобританія і Франція у вересні 1939 року ніби вписалися за Польщу і оголосили Гітлеру війну, але на справді військових дій не вели.
От і зараз. Росіяни туплять. Ми робимо вигляд, що це якась така війна.
Ми під Сумами вийшли на державний кордон і зупинилися. Росіянці перед нами навіть заслон не поставили.
Навіщо? Все одно вони знають, що ми не перейдемо за кордон. Щоб не викликати у росії «Вставай, страна агромная…».
Їм бідняжкам, як в Майнільському інциденті – доведеться самим обстрілювати курники і сараї на своїй території.
Щоб звинуватити нас і почати кричати «Рускіх бьют. Ти запісался дабравольцем?». Хоча тут в околицях навіть з російської сторони – українські села.
І от скажіть що це не дивна війна?
А кремлівські скачуть і кричать, що спецоперація – це відповідь на проіскі НАТО.
А НАТО – робить вигляд, що їх це не стосується. І що це не їхня війна.
Тому це дивна війна.
Росіянські народи кажуть, що йдуть спасати українців. Але насправді щиро хочуть, щоб ванєчькі нас вбили і награбували додому побільше трофеїв.
Дивна війна.
Зеленський каже, що він за війну до перемоги, але весь час хоче поговорити з путіним.
І таке враження, що у них є якась спільна таємниця.
Дивна війна.
Враження, що усі трошки понарошку.
І тільки ЗСУ і народ України Третю світову війну підряд тягне на собі основний тягар.
На цей раз на дивній війні.
P.S. Я навіть здогадуюсь, де наші предки так накосячили, що нам четверте-п’яте покоління підряд розгрібати доводиться.
Ну дітям-внукам хоч карму підправимо?
