Дуже симпатичні новини з ринку нафти про Роіссю))) Виглядає так, що Трамп вирішив карати не всіх крупних покупців рашистської нафти (в силу різних обставин не чіпатиме Китай і Туреччину), а обрав жертвою Індію. Вона давно була в американських обіймах більше, ніж в рашистських. Тож шанс достукатись до серця Моді набагато більший, ніж до всіх світових спонсорів тероризму разом узятих. І шанс отнюдь не ефемерний.
Тиждень тому в індійських портах мали розвантажитись чотири рашистських танкери з нафтою. Але з невідомих причин вони тупо стали на якір без розвантаження саме в ті дні, коли Трамп сказав індусам: «Я вам вторинні санкції в’їбу за фінансування рашистської війни».
Формально індуси відповіли гордо: «Нічого з рашистами не зупиняєм, гоу фак йоселф, янкі, у нас тут собствєнная гордость». Але… подивимся що буде з цими та іншими танкерами не на словах, а на ділі.
А чотири танкери - це не п’ять копійок. І все це саме в той період, коли нарешті у рашистів почали зменшуватись доходи від продажу енергоносіїв – порівняно з аналогічним періодом минулого року впали на третину. Там докупи зіграло багато факторів, і у тому числі укріплення рубля (за ту саму бочку нафти отримують менше рублів), і деяке зниження світових цін в доларах (ще менше рублів за бочку). В перспективі у рашистів є можливість наростити видобуток нафти через рішення картелю ОПЕК+ збільшити квоти. Але… видобути ще не значить все продати. Якщо санкції на танкери будуть не дірявими, якщо невидима рука ринку допоможе деяким танкерам зупинитись посеред моря і цим заронить зерна страху у покупців з тіньових танкерів – у рашиків проблеми почнуть раніше, ніж здається Путєну з його нєпокобєлімой впевненістю в перемозі.
Доходи Росії від нафти впали на третину через низькі ціни та сильний рубль
Доходи Росії від нафти в державному бюджеті скоротилися на третину порівняно з минулим роком у липні через падіння світових цін на нафту та зміцнення національної валюти.
За розрахунками Bloomberg на основі даних Міністерства фінансів, опублікованих у вівторок, податки, пов'язані з нафтою, минулого місяця знизилися майже на 33% до 710,4 млрд рублів (8,9 млрд доларів). За даними, сукупні доходи від нафти і газу склали 787,3 млрд рублів, що на 27% менше.
Зниження доходів від цих галузей, які становлять приблизно третину бюджету Росії, посилить тиск на державні фінанси, які вже обтяжені величезними витратами на війну в Україні.
Оскільки війна Кремля триває вже четвертий рік, нафтова промисловість Росії залишається ключовою мішенню західних санкцій, спрямованих на обмеження надходження нафтодоларів до державної скарбниці. Європейський Союз знизить цінову межу на російську нафту і заборонить імпорт нафтопродуктів, вироблених з нафти цієї країни, а президент США Дональд Трамп погрожує ввести санкції проти енергетичних споживачів Москви.
За розрахунками Bloomberg, у місячному вимірі доходи від нафти минулого місяця зросли майже на 71%. Це зростання відображає той факт, що один з основних податків на нафту в Росії — податок на прибуток — сплачується чотири рази на рік: у березні, квітні, липні та жовтні.
Міністерство розрахувало доходи Росії від нафти за липень на основі середньої ціни на нафту марки Urals, яка в червні становила 59,84 долара за барель. Хоча це перше щомісячне зростання ключової експортної суміші країни за п'ять місяців — на той час світові ціни на нафту різко зросли через бойові дії на Близькому Сході — барелі Urals торгувалися на 14% дешевше, ніж рік тому, згідно з даними, зібраними Bloomberg.
Базові ціни знизилися в річному вимірі, оскільки торгова політика Трампа загрожує уповільненням світової економіки, а ОПЕК+ збільшує видобуток швидше, ніж очікувалося.
Зміцнення валюти також сприяло зниженню доходів, оскільки її подорожчання означає, що нафтові компанії отримують менше рублів за кожен видобутий і проданий барель. У червні російська валюта торгувалася в середньому по 78,7183 рубля за долар США, що є найсильнішим показником за останні два роки, завдяки процентним ставкам, які залишаються близькими до рекордного рівня.
В результаті, нафтовиробники країни отримували 4711 рублів за кожен проданий барель порівняно з 6127 рублями рік тому, як показують розрахунки Bloomberg.
Проте зниження світових цін на нафту та нафтопродукти допомогло уряду зменшити субсидії, які він виплачує російським нафтопереробним заводам для часткової компенсації різниці в цінах на паливо в країні та за кордоном. Цей захід був спрямований на збільшення поставок бензину та дизельного палива на внутрішній ринок. У липні з бюджету було перераховано 59,9 млрд рублів субсидій, що на 58% менше, ніж рік тому.
Кораблі з російською нафтою стоять без діла біля берегів Індії, оскільки нафтопереробні заводи шукають вихід
Кремль розглядає варіанти поступки президенту США Дональду Трампу, яка може включати повітряне перемир'я з Україною, щоб спробувати відвернути загрозу вторинних санкцій, навіть незважаючи на те, що Росія залишається рішучою продовжувати війну.
Офіційні особи визнають, що візит посланця США Стіва Віткоффа до Росії цього тижня дає останню можливість для угоди з Трампом, навіть якщо шанси на успіх є низькими, заявили особи, обізнані з ситуацією, які попросили не називати їхніх імен під час обговорення делікатних питань. Одним із можливих пропозицій може бути припинення повітряних ударів із використанням дронів і ракет як жест деескалації, за умови, що Україна також підпише угоду, заявив один із них.
Проте президент Володимир Путін не погодиться на загальне припинення вогню в Україні, оскільки його війська продовжують стабільно просуватися на полі бою, а військові цілі Росії залишаються незмінними. Неясно, чи будь-яка пропозиція про стриманість включатиме умови, які фактично зроблять її неприйнятною для Києва та його союзників.
«Ми вважаємо такі зустрічі дуже важливими», – сказав прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков, відповідаючи на прохання прокоментувати російські пропозиції щодо візиту Віткоффа. «Але ми не коментуємо їх заздалегідь».
Трамп заявив, що Віткофф, як очікується, відправиться до Росії вже в середу вп'яте цього року, а Кремль повідомив, що може відбутися зустріч з Путіним. Президент США погрожує з п'ятниці ввести високі мита для країн, включаючи Китай та Індію, які купують російську нафту та інші товари, щоб посилити тиск на Путіна з метою припинення війни, яка триває вже четвертий рік.
«Трамп потребує якогось «подарунка», поступки від Росії», – сказав Сергій Марков, московський політичний консультант, наближений до Кремля. «Таким подарунком може стати повітряне перемир'я».
У вівторок Трамп посилив критику Індії, заявивши, що «дуже суттєво» підвищить мита на індійський експорт до США протягом наступних 24 годин, щоб покарати Нью-Делі за купівлю російської нафти і «підживлення військової машини». Індія назвала цей крок невиправданим.
Повернувшись до Білого дому з обіцянкою швидко покласти край війні, Трамп все більше розчаровується відмови Путіна погодитися на перемир'я під час шести телефонних розмов з російським лідером з лютого. Минулого тижня він сказав журналістам, що вони мають «такі шанобливі і приємні розмови, а потім наступної ночі люди гинуть, коли ракета влучає в місто».
Президент Білорусі Олександр Лукашенко підняв питання про «повітряне перемир'я» у своїх заявах разом з Путіним у п'ятницю, хоча російський лідер не прокоментував це. У червні Лукашенко зустрівся з посланцем Трампа в Україні Кітом Келлогом, найвищим за рангом американським чиновником, який відвідав Білорусь з 2020 року.
«Я кажу, так, Росія зацікавлена в цьому, президенте Путін, але ви цього не хочете», — сказав Лукашенко журналістам, маючи на увазі переговори. «Скажіть Зеленському, щоб він погодився».
Келлог, як очікується, відвідає Київ наприкінці цього тижня для переговорів з президентом України Володимиром Зеленським, повідомила в понеділок «Українська правда» з посиланням на джерела в Офісі президента, які вона не назвала.
Зеленський заявив, що у вівторок провів «продуктивні» телефонні переговори з Трампом, зокрема щодо санкцій проти Росії. Президент США був «повністю поінформований» про російські удари по Києву та інших містах і населених пунктах, заявив Зеленський у дописі в соцмережах.
Останніми тижнями Росія посилила повітряні атаки на Україну, зокрема за допомогою рекордної кількості дронів, оскільки Путін продовжує висувати жорсткі вимоги в обмін на угоду про припинення війни. Серед них – згода Києва на нейтральний статус і визнання анексії Росією Криму та чотирьох регіонів на сході та півдні України, які його війська займають лише частково.
Україна відкидає ці умови, закликаючи Росію погодитися на перемир'я, щоб створити простір для переговорів про мирну угоду.
Путін неодноразово відкидав заклики США та Європи дотримуватися 30-денного перемир'я, хоча в травні, коли Росія відзначала 80-ту річницю закінчення Другої світової війни, він оголосив 72-годинне перемир'я. У березні Україна та Росія заявили, що дотримуватимуться 30-денного мораторію на удари по енергетичній інфраструктурі, після переговорів з Трампом, хоча кожна сторона звинувачувала іншу в порушенні угоди.
За даними Дениса Волкова, директора незалежного опитувального центру «Левада-Центр» у Москві, дві третини росіян виступають за закінчення війни на поточних позиціях, а чверть хоче продовжувати бойові дії.
«Для більшості росіян закінчення війни, але не повернення до колишніх кордонів, є бажаним сценарієм», — сказав він.
