Не знаю, чи памʼятаєте, але влітку, коли були оприлюднені дані, що 70 відсотків українців вважають Зеленського відповідальним за корупцію в країні, я сказав, що це дорога в один кінець. І не лише тому, що будь-які дії в цьому керунку сприйматимуться негативно (буде багато арештів - «оце розвів крадійство», мало - «прикриває своїх злодіїв і сам у долі»), а й тому, що ніби-то високий рівень електоральної підтримки Зеленського є тепер абсолютно оманливим. Він означає, що люди підтримують свого Верховного головнокомандувача під час війни з ворогом, але довіри до нього як політика вже немає.
30 відсотків довіри (у Залужного вдвічі більше), які наводить нині The Economist - це і є реальна картина, до того ж, із негативним для влади трендом.
Не знаю, чи розуміє Зеленський, що фактором, здатним зовсім швидко обнулити його рейтинг, є в нинішніх реаліях звільнення Залужного. І я, ніби, мав би бажати того, що призведе до гарантованої зміни влади. Але в нас війна і будь-яка політична турбулентність (в вона тут цілком вірогідна) може призвести до трагічних результатів.
Враховуючи ж характери сабжа й людей, котрі його оточують, зовсім не факт, що в ОПі є кому розʼяснити Зеленському, наскільки шкідливим для нього особисто (інтереси України там навряд чи когось турбують) є боротьба проти Залужного
