"ДОВІРА до національного платіжного засобу, або НЕДОВІРА..." - Віктор Пинзеник

"ДОВІРА до національного платіжного засобу, або НЕДОВІРА..." - Віктор Пинзеник

Інформація про вилучення з обігу деяких купюр і монет змусила мене пригадати події 25-річної давності, події, пов’язані із підготовкою до ведення в обіг національної валюти - гривні.
Добре підготовлена на той момент реформа. Але мене особисто турбували тоді деякі рішення, підтримані більшістю учасників процесу підготовки. Ішлося про часові рамки і граничні суми обміну купоно-карбованців. На щастя, ці обмеження вдалося досить швидко нейтралізувати в частині сум обміну, а обмін НБУ проводив багато років після 2 вересня 1996 року - дати старту запровадження гривні.
Сподіваюся, причини мого хвилювання зрозумілі. Некоректне ставлення до попереднього, хоч і тимчасового платіжного засобу, вже при народженні робить вразливим нове дитя – гривню. Бо якщо вчинили некоректно раз, очікуй подібної некоректності вдруге.
Чому я згадав ці події?
2 вересня 2020 року НБУ прийняв рішення припинити з 1 жовтня «платіжну силу» монет номіналом 25 копійок та всіх купюр, випущених в обіг до 2003 року. Я спробував у своїй уяві образно пригадати вигляд цих купюр. І не зміг. І це людина, яка займалася грошовою реформою в Україні. Безумовно, я знайду потрібну мені інформацію. Але чи всі це зможуть зробити? А головне, чи потрібно, щоб люди це робили, коли процес вилучення міг і мав би відбуватися так, щоб ніхто особливо його не відчував: коли монети і купюри продовжують працювати на «прийом», але видача назад уже не відбувається. І це проводиться без будь-яких додаткових ускладнень для громадян.
Зараз же громадян «порадували» новиною – платіжний засіб невдовзі перестане бути платіжним засобом. І мене зовсім не тішить, що силу цього платіжного засобу впродовж року можна буде підтвердити обміном у банках на нові знаки, а протягом трьох – в уповноважених банках.
На фоні фундаментальних проблем в Україні, у тому числі ризиків для стабільності національної валюти, дехто віднесе підняту проблему до другорядних дрібниць. Але не маємо права забувати, що й із таких «дрібниць» формується ДОВІРА. Довіра до національного платіжного засобу. Або НЕДОВІРА...