Новина про те, що Петро Порошенко задекларував більше доходів, ніж усі народні депутати разом, це типовий клікбейт, розрахований на емоції, заздрість і радянський рефлекс: «багатий, значить винен».
Тобто, зелений пролетаріат нічим не відрізняється від червоного.
Насправді аналіз стосується лише задекларованих доходів. Тобто тих грошей, які людина офіційно показала державі та з яких сплатила податки.
А тепер головне питання: чи означає це, що всі інші депутати показали абсолютно всі свої реальні доходи?
Очевидно, ні.
Якщо чиновник або політик незаконно збагатився, такі кошти зазвичай не потрапляють до декларації саме тому, що вони не мають легального походження.
Тож виходить дивна логіка:
чесно задекларував доходи, сплатив податки — отримав хвилю заголовків про «найбагатшого депутата». А ті, хто стає фігурантами корупційних скандалів чи кримінальних проваджень, часто опиняються поза подібними рейтингами.
Петро Порошенко не приховує свої доходи, сплачує податки та, попри політичний тиск, продовжує регулярно передавати допомогу українським військовим на десятки мільярди гривень.
Якщо ми й надалі будемо робити сенсацію з чесно задекларованих доходів, а не з корупції та розкрадання державних коштів, то дух «совка» нікуди не зникне.
Краще складіть інший рейтинг:
Хто з народних депутатів і високопосадовців отримав найбільше корупційних підозр, став фігурантом найгучніших антикорупційних розслідувань або завдав найбільших збитків державі під час війни.
Оце справді було б суспільно важливо.
