"Дуже типова історія для країни в якій керує..." - Mason Lemberg

"Дуже типова історія для країни в якій керує..." - Mason Lemberg

Те що відбувається з розвідкою - це, до речі, дуже типова історія для країни в якій керує диктатор-довбойоб. Наголошую, не просто диктатор, не просто довбойб, а поєднання цих характеристик в одній особі. Бо є приклади диктаторів Франко чи Піночета, де такого не ставалося. Є приклади коли країну очолював довбойоб Трамп і такого теж не ставалося.

Але це завжди ставалося в усіх випадках, коли ці дві характеристики поєднувалися в одній "людині":

Саддам Хусейн напав на Іран, в бажанні анексувати населену арабами провінцію Худжистан, базуючись на даних власної розвідки про те, що його там дуже чекають місцеві араби (іранці, нагадаю, є персами).

Аргентинський диктатор Галтьєрі напав на Фолкленди, базуючись на інформації розвідки про те, що Великобританія не буде воювати за далекі острови.

Лівійський диктатор Каддафі те саме зробив сусіднім Чадом, в рамках реалізації своєї божевільної ідеї створити арабську імперію в Африці. Тобто, була ідея, а далі розвідка підлаштовувалась під реалізацію ідеї, а не реальний стан справ. До речі, та війна, і взагалі та ситуація, дуже сильно нагадує нашу ситуацію. Такі самі маріонетки Каддафі, доноворняки, спроби побачити мир в очах Каддафі і тд. Сподіваюсь, путін помре як Каддафі з ломом в одному місці, а після нього його країна буде нагадувати сучасну Лівію. Але сподіваюсь, на Чад ми не перетворимося.

Туніський диктатор Бен Алі, єгипетський диктатор Мубарак, сирійський Башар Асад, панамський Норєга, купа інших латиноамериканських, азійських і африканських людоїдів-довбойобів... ну і путін, звісно... перше що робили - це вбивали власну розвідку, переформатовуючи її на інституцію підгонки реальності під марення диктатора.

В багатьох випадках це відбувалось поступово, проходячи довгий шлях від відносної адекватності до абсолютної неадекватності, в багатьох випадках це відбувалося відразу, коли чільні місця почали посідати "товариші комради", які не завжди вміли читати, але це відбувалося завжди і цих випадках.

Папочки з грифами "секретно", "державна таємниця" наповнюються фуфлом, виходячи з того що диктатор хоче почути, а не те що відбувається насправді.

Захотів диктатор почути як його всі люблять - силовики створили диктатору штучну реальність з допомогою всіх можливих інструментів. І нічого що диктатор через місяць помре з ломом в "дуже секретному" місці, але ж перед тим він щиро вірив що в нього підтримка 98%.

Захотів диктатор почути що в Чаді, на Фолклендах, в іранському Худжистані чи в Україні його дуже всі чекають, що танки будуть прикрашати квітами - та нема проблем. Купа доповідей з відповідною "секретною" "інформацією", лудшимі людьмі развєдкі.

Захотів диктатор почути що його опонент "сам помре в муках" від раку, його скинуть олігархи, війна сама завершиться і можна буде спокійно пиляти бабло далі - та нема проблем, придумаємо, в нас тут Матахарєй 17 штук тільки в блогірському середовищі, а ще помічниці депутатів..

І з часом, в таких випадках, з відомості витісняються люди, які мали хоч трохи клепки і здорового глузду, а їх місця посідають довбойоби, чиї доповіді відрізняються від конспірології з телеграмів тільки наявністю грифа.

В кожному з цих випадків подібні дії приводили до плачевних результатів. Наскільки це буває плачевно ми перевірили на собі, побачивши як на нашу користь спрацювали марення противника про зустрічання з квітами його війська. Але ми пішли по цьому шляху.

І єдине що добре, і чим відрізняється наш кейс - це те, що наші довбойоби настільки довбойоби, що виходять з цією гавніною в публічну площину, що дозволяє коригувати реальну ситуацію, відкидаючи їхню "цінну інформацію" про рак путіна і інші "дуже секретні" відомості з міжножного простору Матахарєй.