Для українських Друзів. Власне, для усіх Друзів. Але передусім саме для українських, і тому – українською.
Бачу, що в Україні вже протягом принаймні місяця обговорюється питання про те, чи зателефонує Байден Зеленському, та, якщо зателефонує, то коли саме, і що означає те, що така розмова досі не відбулась.
Мені здається, що це зовсім неправильна постановка питання. Тому що це підміна змісту формою. Коли форма не просто виходить на перший план, а підміняє зміст, то цей самий зміст перестає бути важливим. А насправді саме зміст є основним, на що треба звертати увагу.
Джо Байден після вступу на посаду президента мав до цих пір особисті телефонні розмови лише трохи більше ніж з двома десятками світових лідерів. Передусім з лідерами сусідніх Канади та Мексики, з очільниками інших головних союзних держав, з якими зіпсував відносини Трамп, і з якими треба якомога скоріше налагоджувати довіру та взаємодію, та з російським і китайським диктаторами, яким президент дав чітко зрозуміти, що США будуть протидіяти їхній експансії, агресивним діям та порушенню ними міжнародного права і прав людини.
Зміст міждержавних відносин між США та Україною полягає зовсім не в тому, чи телефонує президент США президентові України. Зміст полягає у реальних справах. Реальна справа з боку США – це, наприклад, військова допомога Україні на $125 мільйонів, яку було надано близько місяця тому. Реальна справа з боку США – це, наприклад, санкції проти Коломойського та російських агентів в Українському парламенті – Деркача та Дубинського. З реальними справами з боку України, як на мене, складніше. Поясню, чому.
5 березня на сайті Atlantic Council з’явився документ – стаття «Байедн та Україна: стратегія для нової адміністрації». Співавторами документу є серед інших два колишні посли США в Україні Білл Тейлор та Джон Ґербст та колишній заступник генерального секретаря НАТО і колишній посол США у Росії Александер Вершбоу.
Цей документ, поряд з інтерв’ю, яке дав Голосу Америки пару днів тому в.о. заступника держсекретаря по справах Європи та Євразії Джордж Кент, містить чітке формулювання політики США по відношенню до України, яке, між тим, сформулював і сам Джо Байден у своєму виступі на Мюнхенській конференції з безпеки – боротьба з російською агресією, підтримка суверенітету та територіальної цілісності України є життєво важливими для США і всього демократичного світу. Але цей документ і інтерв’ю Кента, як і санкції проти Коломойського, Деркача та Дубинського, містять і абсолютно чіткі сигнали для України – чого США очікують від неї, що США вважають абсолютно важливим для того, щоб Україна була сильною, правовою, демократичною державою.
Давайте подивимось, про що йдеться у документі Atlantic Council.
«Сполучені Штати рішуче підтримують Україну у її прагненнях дати відсіч Росії на її сході та перетворити країну так, щоб вона була країною з ринковою системою з захищеними правами власності та справедливими судами. Забезпечення миру та стабільності в Європі є ключовим інтересом США. Закінчення війни під проводом Росії в Україні та побачити Україну, яка вийшла за межі своєї олігархічної системи - це взаємозв’язані цілі. Україна повинна виграти на обох цих фронтах, щоб досягти успіху як сучасна, демократична європейська країна.
Успіх України у боротьбі з агресією Кремля відповідає національним інтересам США як мінімум із трьох причин: війна Росії йде проти Заходу, а не лише проти України; майбутнє міжнародного порядку, заснованого на встановлених правилах залежить від відходу Росії з України; також США
мають моральне зобов'язання підтримувати боротьбу України за незалежність та демократію у широкому сенсі».
А далі документ містить детальний аналіз політичної та економічної ситуації в Україні, аналіз цілей кремля в Україні (як казав Збігнев Бежизинський – Росія вважає, що без України вона не може бути імперією, з підкореною ж Україною вона стає імперією автоматично) та гібридної війни Росії проти демократичної цивілізації у цілому.
Проте усе це не є новиною. США підтримували, підтримують та будуть підтримувати Україну у її прагненні бути вільною, демократичною, правовою європейською державою, гідною частиною демократичного світу.
Як на мене, головне у документі, це те, чого США очікують від України, яких дій, які мали б сприяти тому, щоб Україна була саме такою. Саме це, а не спекуляції на тему, коли Байден зателефонує Зеленському, і є головним, і є тим сигналом, який США абсолютно прозоро посилають Україні. От що це за дії.
- Створення незалежної судової системи (пріоритетна задача). Вища Рада Юстиції та Вища Кваліфікаційна Комісія Суддів мають бути реформовані, судді які себе скомпрометували, мають бути звільнені, на їхнє місце мають бути призначені незалежні та чесні судді. Міжнародні експерти мають обов’язково брати участь у процесі відбору суддів, для того щоб гарантувати чесність цього процесу.
- Мають бути притягнуті до відповідальності найбільш корумповані фігури, які підривають реформи в Україні.
При цьому США зі свого боку повинні такі домогтись екстрадиції з Австріі Фірташа та енергійно вести розслідування справ у США, у яких фігурує Коломойський.
- Має бути реформований Офіс генерального прокурора України.
- Має бути забезпечена незалежність НАБУ та відновлені його можливості. Має бути забезпечено призначення незалежного нового антикорупційного прокурора.
- Має бути ліквідований економічний департамент СБУ, яке не повинно займатись економічною та організованою злочинністю, а має зосередитись на контррозвідці.
- Державні службовці повинні призначатись прозоро та виключно на підставі їхньої компетентності, а не на підставі лояльності, як це робиться зараз.
- Реформа судової та прокурорської системи в Україні буде сприяти значним корпоративним інвестиціям американських компаній в українську економіку, а уряд США зможе заохочувати Американську Міжнародну Фінансову Корпорацію Розвитку та Експортно-Імпортний Банк США повністю взаємодіяти з американськими компаніями в Україні.
- Повернутись до продовження реформи усієї галузі охорони здоров’я. Медичні заклади та лікарі повинні отримувати гроші у повній відповідності з наданими ними послугами (так, як це передбачено концепцією реформи, яку проводила Уляна Супрун), коли гроші слідують за пацієнтом. Практика, коли гроші отримують головні лікарі та їхні політичні покровителі є корупційною і є джерелом корупції.
- Має бути реформована уся фармацевтична галузь, при цьому слід керуватись рекомендаціями ВОЗ та UNICEF. Пандемія Covid-19 не може використовуватись як причина відсутності реформ у цій галузі.
- Має бути лібералізований та стати конкурентним енергетичний ринок. Неприпустимим є контроль над цінами на газовому ринку, до якого повернулась Україна. Він суперечить реформам енергетичного сектору та антикорупційним реформам. Ціни мають бути виключно ринкові, а держава має забезпечити відповідні субсидії для вразливих верств населення.
- Повинна бути забезпечена повна прозорість того, хто є власниками основних медіа в Україні, особливо телевізійних. Усі телеканали, які працюють в інтересах кремля, мають бути заборонені. Міри, які було прийнято стосовно каналів, підконтрольних Медведчуку, мають бути прийняті і стосовно каналів, підконтрольних Фіраташу та іншим.
- Має бути забезпечена повна незалежність Національного Банку України, а його керівник має бути настільки ж незалежним, як і його попередники.
- Повинні бути прийняті антимонопольні закони, які обмежать вплив олігархів н українську економіку та політичну систему.
До цього можна додати, що звичайно США не для того запровадили санкції проти Деркача (якого назвали багаторічним російським агентом) та Дубинського (якого було названо агентом російського впливу), щоб вони продовжували засідати в українському парламенті, ніби взагалі нічого не сталося, а СБУ та українська прокуратура при цьому зберігали мовчання.
Як і санкції проти Коломойського запроваджено не для того, щоб Зеленський записав чергове відео, у якому прирівняв Порошенка до Коломойського. Це у США точно нікому не потрібно, більше того, це – дуже поганий сигнал для США.
Як і вбивцею Джо Байден визнав путіна, щоб показати у тому числі Зеленському, з ким він збирається розмовляти, як з одним з лідерів нормандського формату (поскільки ж він каже, що буде розмовляти з «усіма лідерами»).
Усе це є абсолютно прозорими, чорним по білому написані навіть не сигнали, а чітка програма дій, яких США очікують від України, бо вважають, що саме ці дії будуть вести Україну до того, щоб вона була сучасною, демократичною, правовою державою, гідним членом демократичного світу.
Той самий документ багато чого пропонує для підтримки України, зокрема
- призначити спецпредставника США по Україні;
- долучення США до норманського формату, або організація переговорів у форматі підписантів Будапештського Меморандуму;
- наполягати на тому, що ніяких виборів на окупованих територіях не може бути до повного виводу звідки російських військ та їхніх поплічників та передачі Україні контролю над її державним кордоном. Як компроміс, США можуть погодитись на повний вивід російських військ з розміщенням миротворчого контингенту, під контролем якого буде тимчасово знаходитись кордон;
- посилювати санкції, роблячи їх більш чутливими та болісними для Росії за кожну її чергову злоякісну дію;
- досягти домовленості між Білим Домом та Конгресом про збільшення удвічі, до $500 мільйонів на рік, військової допомоги США Україні;
- надання Україні статусу головного союзника США, який не є членом НАТО;
- постійна розширена присутність НАТО у Чорному морі;
- розміщення на постійній основі американських військових в Україні під дахом військового тренувального центру, який має бути розміщений неподалік від окупованих територій;
- надання Україні плану дій по членству у НАТО;
- застереження Росії про постановку питання про поширення статті 5 договору НАТО на країни, які готуються стати членами НАТО.
Так що ж з цього всього випливає?
Не телефонним дзвінком Байдена Зеленському треба цікавитись та тим, коли він буде. Треба просто уважно подивитись, чого США очікують від України та що Україна може отримати за підтримки США. А дзвінок є лише похідною від цього.
США послали Україні навіть не сигнали, а чіткий план дій, згідно якого обидві країни мають робити певні речі, для того, щоб Україна досягла успіху. Успіх України – це і успіх США, бо цей успіх України забезпечує життєво важливі національні інтереси і України, і США. Адже для США є життєво важливим, щоб демократична спільнота у світі розширювалась та була успішною, а авторитарні сили зазнавали краху.
Але дії потрібні з обох боків. США не можуть зробити за Україну її частину роботи.
Дякую усім, хто прочитав. Робіть висновки.
Бережіть себе та своїх рідних, бережіть один одного. Здоров’я усім.
