Тут мене питають: якщо термін окупності проекту такий великий, то в чому проблема збільшити ціну на той же снаряд?
Так ціни у приватних виробників і так виросли. Знайшов цікаву інфу на цю тему.
Якщо до початку вторгнення ціна в Європі на 155 мм снаряд складала 2000 євро, то зараз вона виросла до 8000 євро!
Тільки розумієте в чому проблема таких цін? Що тепер Україна може купити в чотири рази менше снарядів на одну й ту саму суму коштів. Що якщо для закупівлі 1 млн снарядів раніше треба було 2 млрд євро, то зараз 8 млрд.
А що таке 1 млн снарядів? Це менше ніж 3000 снарядів в день. І для того щоб вийти на рівень споживання хоча б в 10 тис снарядів, то тільки на саму закупівлю снарядів треба 24 млрд дол!
В України є такі гроші? Немає!
Нагадаю, що ми за рік від союзників отримали 40 млрд, з яких 20 млрд йде лише на зарплати військовим.
Тому вся ця ринкова демагогія про збільшення цін це вихід для приватного виробника, але для нас це тупік і катастрофа!!! І це я намагався пояснити в останні дні.
Більше того, це розуміють ті самі приватні виробники, які не спішать нарощувати виробництво, навіть маючи велику маржу. Бо вони знають, що так багато грошей нема і вони заробляють на тому що є, обережно нарощуючи виробництво.
Чи є інший вихід з цієї ситуації? Є.
Інвестиціі в нарощування виробництва снарядів має робитись за державний кошт. І я за останні 2 роки я привів купу прикладів таких державних інвестицій в США та Європі в роки Першої та Другої світової.
Та для чого дивитись на минуле, якщо є теперішнє. Вартість 155мм снаряду в США складає 3000 дол. Бо заводи по виробництву снарядів знаходяться у державній власності і саме держава інвестує гроші в нарощування виробництва. Інше питання, що вони це роблять теж дуже обережно і повільно.
Саме, бляха муха, по цій причині: економічного конфлікту між високими цінами, окупністю та обмеженими бюджетними можливостями.
Як ще по іншому вам пояснити???
