1 - потенціал формату радників практично вичерпано, цілком очевидно, що досягнуто ліміту креативності;
2 - боротьба за “кількість” учасників так і не переросла в результативну “якість”, можливо час змінювати підходи;
3 - прихильність країн так званого «Глобального Півдня» залишається найбільш проблемним питанням. Насамперед, це стосується Пекіну, на рівень залучення якого очевидно зважатимуть в москві. Варто шукати можливості зустрічі Глави держави з Прем’єр-міністром Китаю, який наразі перебуває у Давосі;
4 - попередньо оголошена Банковою ідея провести Глобальний саміт миру на початку 2024 року продовжує залишатися під питанням і тяжіє до нуля;
5 - складна ситуація на полі бою та ескалація на Близькому Сході завдають руйнівного впливу на ефективність консолідації підтримки навколо імплементації української Формули миру.
