"ФІНАЛ – ОДИН НА ВСІХ" - Дмитро "Калинчук" Вовнянко

"ФІНАЛ – ОДИН НА ВСІХ" - Дмитро "Калинчук" Вовнянко

Вони конають. Вони накриваються. Вони гинуть не у відкритому бою і не від рук ворогів. Вони гинуть у розбірках, або стають зайвим баластом для своїх московських кураторів. В кращому разі – їх виводять з гри і відправляють у Росію, бути тими, ким вони були до того як підняли зброю на Українську Державу – тобто дрібними невдачниками, про яких не знає ніхто крім таких самих упоротих фанатів дохлої Московської імперії, втіленої в їхню ідею Рускава міра.

Бетмен-Беднов, Іщенко, Возник, Мозговой, Дрьомов, ЖеЖе – Женя Жилін, Циплаков, Моторола, Болотов, Гіві, Макович. Тепер от – сам імператор всія ДНР Сашка Захарченко. Вже є інфа про загибель ще одного значного терориста – Сашкі «Ташкєнта» Тімофеєва.

А я ж їх гаденят усіх пам’ятаю. Іщенка і Дрьомова, яким в серпні 14-го тижня не вистачило, аби втекти з захопленого ними і вже практично оточеного ЗСУ Стаханова. Моторолу, що встиг відмітитися і в Слов’янську, і в Донецькому аеропорту, і в Дебальцево. Гіві, що так само красувався на камери РосТБ у Іловайську та у Донецькому аеропорту. Болотов, який підняв сепаратиський бунт у Луганську, а в серпні 14-го з оточеного ЗСУ Луганська хутко втік. Садист Бетмен-Беднов, який в тому самому серпні був «міністром оборони ДНР» у Луганську під зав’язку забитому російською армією, та його поплічник Циплаков яким замінили бігунця Болотова. Мозговий, що тікав гублячи штани з Лисичанська і добряче дістав копняків від ЗСУ під Дебальцевим. Заступник Пушиліна Макович.

Особливо відмітити хочеться ЖеЖе – Женю Жиліна, Захарченко і Тімофеєва – про їхню банду я знав ще до війні. Це – «Оплот». Весела проянуковська організація пересічному українцеві відома ще по мітингам янучарів у Донецьку і Харкові, та по тітушній участі в Революції Гідності. Їх без перебільшення можна назвати авторами всього того жаху, що нині коїться на Донбасі – до нього вони вели ще задовго до війни. Нині кожен з них сходив до генделика – хто до «Вєтєрка», хто до «Сепара».

Не зловили їх у приціл українські солдати під Слов’янськом, Лисичанськом, Стахановим, Іловайськом, ДАПом, Дебальцевим… Не зловили, та й не могли зловити – зловити можна було тих хто був на передовій, тобто тих хто нині зализує рани десь у російській глибинці. А ці…

А як гарно все починалося! «Они будут расплачиваться. Вся Украина. Мы будем захватывать каждый город. Я буду ровнять их с землей» - це Гіві після загибелі Мотороли. 9 травня 2017 р. Сашка Захарченко і Сашка Тимофеєв під час ходи «Безсмертний полк» топали з портретами Мотороли і Гіві. Пісню мертвому Моторолі присвячував «герой ДНР» Іосіф Кобзон.

Фінал у всіх у них один. Навіть не важливо хто саме їх прибирає, наші спецслужби чи російські, важливий принцип. Той хто вліз у підступний та підлий сепаратистський шабаш на Донбасі, чужим у підсумку стає для всіх – і для Москви, і для України.

Нині вони – минуле. І українські десантники, мотострільці, артилеристи, танкісти та пілоти, чиєї смерті жадали всі ці вихованці Рускава міра, тепер поглядають на їхні могили в Інтернеті. Без емоцій. Терористи гинуть.

А нам жити і розбудовувати свою домівку. Всім ворогам на зло.

Допоки вороги ще живі.

Дмитро "Калинчук" Вовнянко