8, 9 та 10 липня Фестиваль "З країни в Україну", завітав до Лисичанська, Сєвєродонецька та Старобільська. Реєстрація Рекорду України, створення майданчиків скеледрому та еко-скверу, парад матусь із дитячими візочками і святкування Івана Купала - короткий перелік родзинок другого заїзду Фестивалю.
Цими вихідними три міста Луганської області створили справжню феєрію святкового настрою для своїх жителів. Фестиваль "З країни в Україну" об'єднав містян Лисичанська, Сєвєродонецька та Старобільська в єдину команду організаторів з понад 300 людей, котрі реалізували масштабне різнобарвне у кожному з міст. Програма дозвільних заходів зібрала в трьох містах аудиторію в понад 11 000 осіб. Це уже другий заїзд Фестивалю, перший відбувся 1, 2 та 3 липня в Донецькій області в Покровську, Костянтинівці та Бахмуті, котрий теж відзначилися багатьма цікавинками програми та вдячною публікою.
Дійсно, яскравим елементом на фестивалі в Лисичанську стала фіксація рекорду України з кількості різнобарвних парних відбитків долонь на карті України, до якого долучилося 332 жителя міста. Крім того, відбувся танцювальний флешмоб та розфарбовування молоддю стіни в патріотичних для Лисичанська кольорах. На майданчику Сучасної України були представлені саморобні сонячні панелі, за допомогою котрих абсолютно спокійно можна приготувати собі повноцінний обід.
Сєвєродонецьк порадував створенням еко-скверу із правильними шпаківнями, зведенням першого в місті скеледрому для всіх бажаючих та відкриттям літнього кінотеатру та коворкінгу. Вразив Сєвєродонецьк великою присутністю різних громадських організацій, котрі презентували себе та ділилися досвідом на майданчику громадських ініціатив. Унікальними також були виставка фігур з металу, деяка частина з яких була створена з військових снарядів. Приємною була якісна співпраця місцевої команди організаторів із міською та обласною владою, котрі ввімкнули фонтани і тим самим ще більше порадували мешканців міста. Також тут на стільки зацікавилися відкритою бібліотекою, що були створені відразу 4 локації за віковим поділом.
Старобільськ здивував яскравим парадом матусь із креативно патріотично прикрашеними дитячими візочками. Також відбувся величезний дитячий хореографічний флешмоб, підготовлений дитячим оздоровчим табором "Джура", в якому взяло участь 250 дітей. Міське свято приурочене до Івана Купала вразило масштабом та театральністю на березі мальовничої річки Айдар. На майданчику Сучасної України був присутній житель Стробільська, котрий створив екопаливо і так само презентував його в інших містах-учасниках Фестивалю. Саме ж місто зараз являється крайньою східною точкою України, а крім того, в 1943 році протягом місяця було столицею України.
У всіх містах жителі дуже активно долучалися до обговорення фільмів на локації кінопоказів від молодих українських режисерів, зокрема, Юрія Шилова. Гостем лекторію був доктор історичних наук, Борис Черкас, який розвіював історичні міфи щодо цього регіону. На майданчику Фотовиставка люди, як завжди, раділи, впізнаючи красиві місця свого міста та прекрасні пейзажі навколишніх краєвидів. На майданчику відкритої бібліотеки зацікавлені жителі отримали в подарунок книгу. Читали вірші поети та письменники Павло Коробчук, Олена Максименко та місцеві майстри слова. Майданчик ремесел тішив і дітей, і дорослих власноруч зробленими прекрасними виробами, котрі лишалися учасникам на згадку.
Як завжди, яскравою була і вечірня програма фестивалю, котра збирала значну аудиторію танцюючих та підспівуючих містян. Гурти-учасники другого заїзду: гості з Кривого Рогу - "Шепіт Нагваля", київська команда "Nesprosta", B&B project, краснокутські "ЯРИ", Отражение, Верхня межа, Леля, Ярослав Кривобок, гурт "Кофе" та яскраве доповнення вечора у Старобільску -- фаєршоу.
Ідейник фествалю, Денис Блощинський так прокоментував надзвичайну активність фествалю в цьому заїзді: “Подібна хвиля креативу означає що ми правильно обрали концепцію фествалю і інтеграція нашої команди з фундації із місцевими командами дала прогнозований результат – фестиваль із заїжджого перетворивися на власний проект кожного міста зі своєю специфікою та родзинками. Фестваль вдруге за два роки відвідує ці території, тим самим допомагає сталому розвитку культурного середовища на Луганщині в найкращий спосіб.”
Як зазначила Галина Самчук, керівниця проекту Фестиваль "З країни в Україну": "Не зважаючи на те, що ми веземо стандартну програму фестивалю, кожне місто доповнює її саме для себе актуальною програмою, унікальними деталями і таким чином у нас немає однакових програм, всі дуже різні і абсолютно унікальні. Везучи цей Фестиваль в міста сходу і півдня, ми хочемо не навчити місцеву громаду чомусь чи вже дати готовий фестиваль, як певну "рибу". Ми намагаємося дати в першу чергу "вудочки" для жителів цих міст, показати, як круто робити щось разом для блага свого міста".
