На початку грудня, повідомляє видання, високопоставлені британські чиновники під час візиту у США прояснили позицію Трампа і з'ясували, що Трамп буде виступати проти участі України в НАТО, за підписання угоди з РФ, за підняття фінансування видатків на оборону країнами ЄС до 5% (будучи готовим погодитись і на 3,5%). Але в той же час він проти припинення допомоги Україні, бо вважає, що саме постачання озброєнь може забезпечити "мир через силу".
---------------
Що і треба було довести.
Не треба вестися на всі ці наскоки, як "уже все вирішено", от уже просто вирішено і все, "всі вже про все домовились за нашою спиною" і не залишається нічого окрім поставити підпис.
Якщо видання стверджує правдиву картину, то нам взагалі немає ніякого сенсу на наступний день після інавгурації поспішати на якісь переговори.
Якщо Трамп поступиться путіну ціною інтересів України, Трамп назавжди в історії стане автором поразки Заходу. Вісь зла і диктатори по світу отримають урок, що ситі західні країни бояться. Що треба лише перти впевнено і нахабно проти них, як путін, вони лише підібгають хвоста і прибіжуть перед вами поступатися. Це дуже швидко приведе до Третьої світової війни, а можливо і до Першої ядерної. Бо диктатури зрозуміють, що погрози ядерною зброєю це те, що треба, те, що працює.
І потім всі будуть згадувати, що саме Трамп був той Чемберлен, який кричав перед смертю нових 50 мільйонів жертв: "я приніс вам мир!".
Саме тому ми маємо не вестися, нікуди не бігти ні на які переговори ціною своїх інтересів, а не відмовляючись від самої ідеї миру, висувати власні умови і тягнути час. А тим часом раз Трамп не хоче бути Трамберленом і не припиняє поставки, то далі присилати самокат в Москву і бити ракетами по російським заводам. А заодно навести лад і у себе. Навести лад у себе, зупинити панічні настрої, налагодити мобілізацію, підготовку і спорядження новобранців, і побити карту путіна з повзучим наступом на фронті.
І трохи почекати, доки "двіжуха" у путіна приведе до обвалу економіки в 2025 році, обвалу настроїв суспільства і армії, і врешті кувалди на огидній лисій потилиці.