Згадалася знаменита ленінська кепка, тема численних анекдотів.
До жовтня 1917 року Володимир Ленін носив цілкому "буржуйський" капелюх або й "котелок". Ось він, на фото саме в котелку, грає в шахи на казковому італійському острові Капрі, дуже, до речі, недешевому для життя. Могли собі товариші більшовики дозволити.
А знаменита кепочка у "вождя світового пролетаріату" з`явилася після захоплення влади. Так він демонстрував близькість до народу. Не гребував вождь тим, що зараз "піаром" називають. Наслідуючи приклад вождя, його оточення також придбало собі кепочки. Наприклад, професійний лакиза товариш Калінін.
Але тоді ще крім Леніна було багато вождів великого калібру і оточення кожного наслідувало власного шефа. Троцький носив картуза та френч, і "троцкісти" теж. Свердлов обожнював усе шкіряне - з ніг до голови, причому шкіра мала бути лише чорною. Цю моторошну людину називали поза очі "Чорним демоном". І його оточення все поголовно одяглося у шкіру. Особливо чекісти - Свердлов був куратором цієї нелюдської організації, страшнішої за майбутнє Гестапо.
Потім у гризні за владу переміг Сталін. А оскільки він полюбляв чоботи, френч та - як і Троцький - картуз, то все чиновництво одяглося у френчі й країна стала нагадувати воєнний табір. Хоча чому стала - вона ним і була.
Така природа тоталітарних середовищ. Подивіться на гітлерівську Німеччину, Китай періоду Мао або Північну Корею; кубу Кастро, Кампучію Пол Пота...
Там де панує тоталітарно-авторитарна атмосфера - там одразу з`являється неписані дрес-коди. Це вам не демократія...
До слова, Олександр Богданов, з яким Ленін на фото грає в шахи, до 1911 року був фактично другою людиною після нього партії більшовиків. Так от, він, лікар за освітою,
залишив цікаві спостереження про свого товариша:
"Спостерігаючи протягом кількох років деякі реакції Леніна, я як лікар прийшов до переконання, що у Леніна бували іноді психічні стани з явними ознаками ненормальності".
