Кількість снарядів, які виробить у 2024 році Франція, сягне 100 тисяч штук — 80 тисяч з них Париж передасть Силам оборони України.
Ще на початку лютого ця цифра була три тисячі 155 мм (найдефіцитніших зараз снарядів) на місяць.
Французи сильно наростили виробництво — концерн Nexter відкрив додаткову лінію Шапель-Сен-Урсен, інвестував 15 млн у бельгійський майданчик.
Були проблеми з виробництвом корпусів на заводі в Тарбі, але там створили 90 робочих місць і вийшли на темп 120 000 заготовок.
Французький виробник пороху й вибухових речовин Eurenco планує цього року подвоїти виробництво модульних метальних зарядів — на кожен випущений з CAESAR снаряд йде до 5–6 штук «кабанчиків».
У перспективі за рік виготовлять 400 тисяч модульних зарядів.
Уперше за багато років французька промисловість отримала замовлення на бомби HAMMER — 600 цього року та 1200 наступного. Тобто не просто передача по 50 на місяць — запустили лінію.
За рахунок двигуна, тепловізійного й лазерного наведення боєприпас може вражати цілі на відстані до 70 км, обстрілюючи рухомі цілі, — ідеальна річ для опорних пунктів у забудові, колон, штурмових груп, які швидко закріплюються на нейтралці.
Не дати експлуатувати приліт російських коригованих боєприпасів, не дати зекам зі «штормів» бігти по трупах товаришів, дати нашим частинам можливість контратакувати — саме для цього потрібен такий молоток у рукаві з глибини.
Завод Delair під Тулузою виробляє 2000 дронів-камікадзе для України та збройних сил Франції — перші 150 комплектів будуть до літа разом з готовими зарядами (суміш кумулятиву й осколкової сорочки).
Компанія змогла швидко наростити потужності, оскільки в період між замовленнями виробляє і дрони, і їхні комплектуючі собі на склад, у запаси.
На сьогодні в нас працюють батальйонний комплект і рота розвідувальних колісних машин AMX-10RC і 250 (8 батальйонних комплектів) бронетранспортерів VAB.
Франція пообіцяла додаткове постачання за обома пунктами.
Як бойові таксі, носії протитанкового озброєння й ПЗРК, евакуаційні машини, машини передових команд наведення, розвідка й вогнева підтримка ескадронами AMX — нам це все конче необхідно, у нас є суто стрілецькі бригади, навіть погано моторизовані.
Міністр збройних сил Франції Себастьян Лекорню навіть погрожує націоналізацією та конфіскацією приватних підприємств — ось так Париж зацікавлений у нарощенні виробництва ВПК.
Чому така увага до нас?
Будь-яка інша країна не в ЄС упала б на 11 рік проксі-війни, маючи 6 млн біженців і окупацію 20 % території, живучи взимку тижнями з електрикою по три години.
Ми ж не тільки не впали, а й досягли дронами Москви, центральної Росії, зруйнували третій за величиною російський НПЗ і дісталися аеродрому Енгельса з літаками ядерної тріади.
Київ витримує багатомісячні стратегічні бомбардування, проти нашої країни провели наймасштабнішу на планеті ракетну кампанію.
Ми вбили й захопили танків уже більше, ніж було в Москви на момент початку конфлікту.
Росстат визнав падіння 10 % виробництва бензину й більш ніж рік не експортує зимову солярку.
Європейцям не знайти для ЄС кращої буферної зони, ніж Україна. Це не гучні слова й не гарні фрази для статті.
Їм потрібна сильна і стійка на своїх східних кордонах Україна.
Загартована в боях армія, досвід прориву ППО й РЕБ, одних з найрозвиненіших на планеті, найкраща артилерійська школа на континенті.
Досі наша ППО стоїть, попри витрату ракет і прильоти касетних «іскандерів», збирається під пресингом коригованих бомб, «смерчів», радіоелектронної боротьби.
Як не вкладайся у східний фланг НАТО, Словаччина, Румунія, Угорщина поки що далекі від таких можливостей.
