У Москві свято й фанфари. Віцепрем'єр РФ Новак із гордістю оголосив, що Росія вирушає «рятувати» Сполучені Штати від енергетичної кризи й відправляє перший танкер на 40 тисяч тонн дизелю. У Кремлі потирають руки, Трамп готує переможні промови, а медіа затамували подих.
Але тут у гру вступає калькулятор і звичайна арифметика.
Добове споживання дизельного пального в США становить понад 550 тисяч тонн. Якщо перевести 40 тисяч тонн російської «допомоги» у часовий еквівалент, виходить просто епічна картина: цього танкера всій американській економіці вистачить якраз на 1 годину і 40 хвилин.
Тобто таймінг «великої геополітичної угоди століття» виглядає приблизно так:
Трамп виходить на трибуну, вмикає софіти й починає пресконференцію про те, як він особисто з добрим другом Путіним урятував американських фермерів і далекобійників від високих цін на заправках.
Десь у цей же момент у порту розвантажують той самий танкер і заливають дизель у систему.
Поки Трамп зачитує заготовлені тези, розказує про «успішні переговори» й відповідає на перші три запитання журналістів — російський дизель в американських вантажівках повністю закінчується.
Брифінг добігає кінця — і «порятунок Америки» успішно випаровується у вихлопних трубах.
Заради цієї півторагодинної димової завіси у Вашингтоні поставили на паузу нові санкції, змусили Держсекретаря Рубіо виправдовуватися перед пресою за затримки ракет, а спікера Джонсона — гарячково зводити «протипожежну стіну», аби врятувати партію від сорому.
Світ ще не бачив настільки грандіозного видовища: проміняти стратегічні важелі впливу й двопартійну єдність на танкер палива, яке спалять швидше, ніж оглядачі встигнуть написати аналітику про результати брифінгу.
