"ГЕТЬМАНЦЕВ ПРОТИ КНИЖОК" - Дмитро "Калинчук" Вовнянко

"ГЕТЬМАНЦЕВ ПРОТИ КНИЖОК" - Дмитро "Калинчук" Вовнянко

В тому що Верховна рада вчора відстрочила на рік впровадження РРО є один нюанс, який мало хто помітив. Впровадження РРО, як це не дивно, завдало б болючого удару по українській культурі. Що я маю на увазі? Дивіться самі.
Я – письменник. Я пишу художні книжки і сам їх продаю. Замовляю обкладинку, дизайн, друк, плачу за все це з власної кишені. І сам реалізую – через інтернет. Я маю власний ФОП (ІІІ група) і як людина чесна й відповідальна, суми від проданих книжок я регулярно заношу до книги обліку доходів і сплачую з них податок. Але.
ФОП мій стосується інших видів діяльності, які власне дають мені кошти для існування. Книжки прибуток приносять… символічний. Обсяги продажів книжок нині проти часів президента Порошенка, впали шалено. І це – не тільки моя проблема. Про падіння ринку української книжки криком кричить широко відома «Книгарня Є». З середини ситуація виглядає жахливою взагалі. В Україні закриваються видавництва та книгарні – їх убив весняний локдаун. Зараз процес добряче прискорився – через карантин вихідного дня і банальну відсутність у людей на руках грошей, як наслідок економічні досягнень зеленої влади.
Відтак, якщо в часи президента Порошенка замовляючи на видавництві тираж власної книжки, я знав що вона принаймні окупиться, зараз я не маю і такої впевненості. Додайте до цього, що укладання угоди з книгарнями – це треба поділитися з ними своїм куцим прибутком. Відтак, справа стає ущент неприбутковою.
Так, бути письменником в Україні – це щось середнє між хобі, служінням і самопожертвою. Грошей на цьому не заробиш – не мрійте. Проте. Продаж книжок від автора до читача через інтернет вирішуваа багато проблем. Поточні розходи зводилися до мінімуму. До появи РРО.
За законом РРО мусить мати кожен ФОП, що здійснює продажі через інтернет. Будь таких позицій 10-12 я може ще й подумав би про реєстрацію РРО, проте – всі інші мої напрямки діяльності, реєстрації РРО не потребують. До того – законом про РРО передбачені доволі кусючі штрафи. Відтак переді мною постала безрадісна перспектива – завести собі зайвий клопіт, плюс – загроза здобути чималий штраф. І це за умови, що ніхто з покупців не скористається кешбеком – тоді клопоту буде ще більше. І продавати без РРО стрьомно – через той таки кешбек. Одним словом довелося важко зітхнути і попрямувати до знайомих власників інтернет-магазинів – проситися виставитися для торгівлі у них. Але…
З крупними інтернет-магазинам справу мати не набагато краще ніж з книгарнями – комісійні високі, авторові лишаються копійки. Маленькі ж інтернет-магизини, до яких я звернувся, як з’ясувалося… так само готувалися до закриття. За словами власників магазинів, їх налякала ситуація, коли вони виставляють покупцеві ціну згідно ціннику, а на рахунок отримуватимуть кошти менші на відсоток платіжної системи. Тобто виходить так, що на рахунку виявиться сума менша за ту, звітність про яку піде в податкову через РРО. А це вже ризик потрапити під відповідальність за несплату податків – на додаток до всіх чудасій, перелічених вище. За таких прибутків і таких ризиків простіше закрити інтернет-магазин – дешевше буде. І це не в мене одного така ситуація – це у всіх.
Відтак, як автор, я постав перед дивовижним вибором – аби донести свій твір до читача, я мушу або продавати його взагалі без прибутку, або ще й доплачувати торгівельній мережі. Не припускаю, а бачу – російські видавничі мережі стоячі аплодуватимуть такій новації пана Гетьманцева. Українських письменників не вбитих економічними провалами зеленої влади, доб’є РРО. Ні, я розумію що фіскалізація може й потрібна – але мені що робити? А моїм читачам? Про те що ідеться про таку тонку матерію як культура – я взагалі мовчу.
Наразі – впровадження РРО відклали. На рік. Значить продавати книжки я ще зможу. Сподіваюся – не тільки рік.

Loading...