Гратися в гуманізм ми будемо після перемоги

Гратися в гуманізм ми будемо після перемоги

Я вже бачу як деякі гуманісти заводять шарманку "російські вчителі не уінаваті". Хочу розставити кілька крапок над "і".

По-перше: вони не "доведені до відчаю" путінською Росією бідолахи, що пішли сюди шукати кращої долі, вони є свідомими провідниками російської пропаганди та посібниками ЗС РФ в окупаційних заходах. Вони НЕ підпорядковуються наказам, їх вибір є їх власним РІШЕННЯМ, і їхали вони в Україну не з думкою про науку, а в сподіванні легкої наживи у вигляді будинків, квартир, гарного клімату і можливості повчати х**лів, і виховувати з них зрозумілих та приємних Росії малoросiв (і так - насрати на те, що вони "хатєлі как лучше").

По-друге: так, вчителі - не комбатанти. І тому їм має прилетіти по максимуму: це має бути чітким сигналом ВСІМ пропагандистам і помічникам окупантів, яких сюди нажене РФ, що краще уйо6увати без чарівних копяків від ЗСУ. Дизморалити ворога - це важливо.

По-третє: Росіяни розуміють лише силу. Вони НЕ оцінять гуманізм. Вони НЕ оцінять людяність. В їх світогляді це - прояви СЛАБКОСТІ. Вони оцінять лише той факт, що поїхів "тваріть ітсорію", а приїхав під шконку. Єдине, що вони мають думати при слові "Україна" - це що звідти повертаються або в пакетах, або через 12 років і навіть без трофейного унітазу.

Гратися в гуманізм ми будемо після перемоги. А доти - нехай сцються. Відправити йолопів в рідну Сизрань ми ще встигнемо (хоча я не здивуюся, якщо їх для того доведеться ломом з буцигарні виколупувати).

New Йож Times