Сильно бісять останнім часом маніпуляції щодо ленд-лізу. Не знаю, як успішно вони «заходять» американцям, але для нашого народу ленд-ліз асоціюється з майже необмеженою військовою-технічною допомогою, котру Штати свого часу надали СРСР і так допомогли здолати Гітлера. Тому, в очах посполитого невикористання механізму л-л виглядає як удар по військовим можливостям України.
Насправді, це собача хрінь. Номенклатура й обсяг допомоги Україні визначаються політичним керівництвом США (на основі рекомендацій Пентагону), виходячи з його (керівництва) оцінки відповідності інтересам своєї держави. А л-л чи нинішній ґрантовий - це просто технічні механізми надання цієї допомоги.
Сучасний спосіб - через виділення Конгресом відповідних фінансових пакетів, котрі Адміністрація використовує протягом певного періоду - найбільш «кошерний» і зручний для Білого дому. Принаймні, доти, доки Конгрес підтримує Президента в цьому питанні. А л-л - резервний механізм на випадок, якщо голосів забракне. Для того й прийнятий і лежить у Байдена в шухляді.
До речі, для нас із вами грантова допомога теж вигідніша. Адже суть будь-якого «лізу» - оплата. Принаймні, за ту лізингову техніку та амуніцію, що залишаться після бойових дій, слід було б заплатити (або повернути їх США). Грантова ж допомога такого не передбачає.
Одне слово, коли почуєте, що негідник Байден (за сприяння посла Маркарової) зумисне ігнорує ленд-ліз і тим підриває військові можливості ЗСУ, хапайтеся за канделябр - вами маніпулюють
