"Хто покусав НАБУ?" - Сергій Фурса

"Хто покусав НАБУ?" - Сергій Фурса

Останнім часом НАБУ веде себе так, наче їх покусала колективна Юлія Володимирівна. Спочатку вони накинулися на Коболєва із усією пролетарською ненавистю. Здивували навіть антикорупційний суд. А тепер, з усією цією пролетарською ненавистю, виписали підозру Пивоварському.

За що? Просто за те, що він зробив свою роботу. Причому реально, навіть не за новаторську реформу, яка завдала шкоду державі, а за виконання вже існуючого закону. Пивоварський виписав підзаконний акт, погодив з усіма, збільшим інвестиційну привабливість українських портів і отримав підозру. І може детективу НАБУ начхати на інвестиційну привабливістю портів, таке буває. Але ж йому не може бути по цимбалах те, що Пивоварський просто почав виконувати закон, який до цього ігнорувався? Не можна ж людину відправляти до буцигарні за виконання закону? В теорії, має бути навпаки?

І логіка підозри Пивоварському також дуже небезпечна. Бо вона виходить із того, що будь-які запроваджені зміни, які приносять мінус бюджету, є підставою до тюрми. Але стоп, будь-яка дерегуляція тоді буде закінчуватись арештом дерегулятора. Бо це зменьшує надходження до бюджету. Будь-яке зниження податків буде залізним аргументом для посадки. Бо це зменьшило надходження до бюджету. А за технопарки і пільги інвесторам так і взагалі, виходить, треба розтрілювати на місці.

Є версія, що НАБУ зараз відправляє до суду усі справи, щоб суд розбирався. Що це, як кажуть обізнані люди «не баг а фіча». Але це якась фіча курця. Бо це дуже не етично. Бо за кожною такою підозрою є доля людини. Є людина. Не віртуальна, а реальна. І якомось корупціонеру по барабану, однією підозрою більше, однією меньше. Сусіди по Конче-заспі більше поважати будуть. Але ж для чесної людини з репутацією - це проблема. Це руйнує життя. Для більшості людей ти відразу стаєш винним. Бо хто там буде розбиратися. Це витрати на адвоката. Це дні і години твого життя, коли треьа доводити, що ти не верблюд.

І оце зверхнє ставлення до людини, коли «ми подаємо все, а там нехай розбираються, не зря ж 7 років тому справу відкрили», дуже лякає. Бо це зближує НАБУ з іншими силовими органами в Україні. Просякнутими корупцією і радянщиною, з планом посадок і зневагою до людини. А це дуже тривожить. Бо НАБУ було створено, щоб бути іншими. І зараз, коли НАБУ приходить до Пивоварського чи Смілянського і намагається покарати за виконання закону, то це б‘є не тільки по репутації менеджерів, але перш за все і по репутації НАБУ. Підриваючи віру у антикорупційні інститути. Що точно використають справжні корупціонери. Яких у нас вдосталь. І які не всі хочуть «тихонечко в ліс», а скоріш воліють «тихонечко на потоки».

І це прикро. Бо створення антикорупційного трикутника є дуже важливою реформою. І зараз щось почало збоїти...

А ще кожна така підозра зменьшує ймовірність, що після війни до влади зможуть на чесних конкурсах бути обрані чесні людини. Бо вони туди просто не підуть. Вже давно було відомо, що якщо ти прийшов і зламав схему, до до тебе точно прийдуть з СБУ, бо з великою долею ймовірності це була їх схема або схема кума. І багато людей пост майданного призову у владу проклинає свій похід у реформатори саме тому, що потім роками вимушені мати справу з помстою силовиків. І тут тепер ще й НАБУ…

А якщо не прийдуть Пивоварські, то залишаться одні Шкарлети