Про них йшлося в сюжеті програми "Вечір з Миколою Княжицьким" на Еспресо. TV.
Є в українців дивна національна риса – про перемоги і досягнення ми дізнаємося і починаємо їх цінувати, коли їх втрачаємо.Так і нині завдяки "вагнергейту" – блискучій операції розвідки, яка була, на жаль, зірвана, українці дізналися, що лише за кілька років Україна спромоглася не лише з нуля підняти армію, а також створити розвідку, здатну реалізовувати спецоперації світового рівня.
Я окреслю її масштаб і значення. Для розуміння, чого ми досягли, що було провалено і які наслідки це матиме.
…У червні 2014 року на підльоті до Луганського аеропорту ворог збив Іл-76 Загинуло 49 десантників та екіпаж.
А ось запис наших розвідників, зроблений під час вербування терориста, який збив Іл-76. Наші розвідники вичислили та планували арештувати саме того "вагнерівця" , що випустив дві смертоносні ракети по літаку:
"Куратор: "Я так и не понял, - попадания были с ПЗРК?". "Ну, были два… Два точно попало. Да, один в левую часть, под крылом, а второй по хвосту. Ну, он же не втыкается, он подлетает".
Збиття Іл-76 стало справді фатальним для Антитерористичної операції. Авіація тоді забезпечувала підтримку українській армії, яка вузьким коридором пробивалася через окуповану територію, щоб перекрити кордон з Росією. Це треба було зробити, як то кажуть, кров з носа, до великого контрнаступу для звільнення Донбасу.
Візит "музикантів"
А після того, як був збитий Іл-76 стало зрозуміло: на літаки чатують "вагнерівці". Отже, літаки фактично приречені. Тому й польоти обмежили, а повітряна підтримка наступу на кордоні стала мінімальною. Наступ забуксував. До того ж, без авіапідтримки бойові частини, які тримали на замку кордон, опинилися в жахливих умовах відсутності найнеобхіднішого.
Військовий Валентин Приміренко у фільмі Фонду "Повернись живим" "Оточення в Ізварино" згадує: "Не було можливості підвезення снарядів. Ці три тижні жодного снаряда, жодної краплі води не було. Ми стояли в соняшниковому полі. Тому соняшники я більше не їм".
Зауважу, коли планувалася операція з блокування кордону, робили ставку на те, що донбаські терористи не вміють збивати літаки. І саме "відрядження" путінських "вагнерівців" в Україну мало для нас фатальні наслідки.
Без необхідної підтримки авіації ми так і не змогли закрити кордон перед початком великого контрнаступу. Хоча за липень 2014 року і було звільнено 70% території Донбасу, у серпні наступ перейшов у відступ під Іловайськом. Путін розстрілював наших військових на нашій землі своїми регулярними військами, які вільно зайшли до нас через неконтрольовану ділянку кордону.
Збитий Іл-76 був початком ланцюжка, що призвів до Іловайську найбільшої трагедії і втрат сучасної України.
Тепер ви розумієте чому для нас, України, було так важливо заарештувати путінського найманця, що збив Іл-76?!
А ось ще один запис військової розвідки в операції проти "вагнерівців". Розвідники вели "музиканта" (так називають себе "вагнерівці". – Ред.), який збив український АН:
"Скажу, были подтвержденные пуски с подтвержденным уничтожениям. Вот так могу сказать.
– Песках. Да?
– А транспорт можешь назвать?
– Транспорт АН…
– Они высоко летят. Мы его сбивали "Буками".
Зверніть увагу "терорист" зізнається, що АН, який він збив був збитий "Буком". Був тільки один "Бук", який збивав літаки на Донбасі. Понад сотня пасажирів малайзійського "Боїнга", серед них – діти, жінки – загинули на Донбасі…
Отож, мова про затримання міжнародних терористів.
Як зривали "Авеню"
Український ГУР знайшов злочинців, зібрав їх зізнання, відібрав серед них тих, на чиїх руках було найбільше крові, щоб заманити в Україну. 35 терористів завербували начебто для охорони об'єктів "Роснефти". Бойовиків зібрали в Білорусі, де вони мали сісти у літак на Стамбул. При перельоті над Україною розвідка планувала посадити літак в Миколаєві, після того, як один з наших розвідників розіграв би "серцевий напад". І терористів заарештували б.
На останньому етапі операцію відклав Офіс президента. "Вагнерівців" арештував Лукашенко та подарував Путіну.
Я не буду розмірковувати, хто винен у зриві операції. Скажу тільки, що дуже шкодую з того, що важлива для України операція зірвалася на останньому етапі. І що дуже прикро від того, що Верховний головнокомандувач Володимир Зеленський вважає геть інакше: "Це точно не була українська операція. Я точно розумію, що ідея цієї операції – це була ідея інших країн, не України. І те, що Україну втягували, це правда. І що цього не відбулося, проводячи паралелі з Білорусією… Я вважаю, слава Богу".
Ще прикріше, що зрив операції – це лише вершина айсберга. В країні руйнують систему розвідки.
Легендарного керівника військової розвідки Василя Бурбу (спецоперація проти "вагнерівців" була його дітищем) уже звільнено. Його буквально викинули зі служби, позбавили охорони, викинули з будинку в Конча-Заспі, де він жив з міркувань безпеки… Інші розвідники ГУР зараз розповідають журналістам про переслідування СБУ.
А як розцінювати те, що американська розвідки вперто, з початку листопада, попереджала про скупчення російських військ на кордоні, а наша розвідка цього не помічала? Це не руйнація?
Леонід Матюхін, речник центру оперативного інформування заявив: "І так було протягом кількох тижнів, поки російські війська не побачив особисто президент Володимир Зеленський… завдяки очам американської розвідки. Наші західні партнери днями дали інформацію про активне переміщення військ уздовж кордону та їх концентрацію. Ми дуже вдячні нашим західним партнерам І весь світ може побачити, хто хоче миру, а хто концентрує 100 тисяч на нашому кордоні".
Академічні перипетії
А чому наша розвідка "не побачила" 100 тисячний контингент?
Була занята іншим. Зараз у системі розвідки відбуваються дуже дивні речі. Наприклад, у листопаді зовнішня розвідка України займалася ліквідацією власної академії….
Розпорядження про ліквідацію Академії зовнішньої розвідки можна побачити на сайті Кабміну. Там чорним по білому написано: "Погодитися з пропозицією Міністерства освіти щодо ліквідації Академії зовнішньої розвідки".
Для розуміння. Операцію проти "вагнерівців" проводила військова розвідка, яка підпорядкована Міністерству оборони. В Україні є ще одна розвідувальна структура – Служба зовнішньої розвідки, підпорядкована президентові. Якщо ми згадаємо книгу радянського розвідника-втікача Суворова, СЗР – це якраз український аналог "Акваріуму". І її функції – забезпечувати державу інформацією про активності ворога. Це функції СЗР – оперативна робота агентів за кордоном.
До прикладу, українському оборонному заводу потрібні запчастини для військової техніки, які виробляються тільки в Росії. Дістати їх – якраз завдання оперативників зовнішньої розвідки, а не волонтерів-контрабандистів.
Академія зовнішньої розвідки, своєю чергою, була частиною системи. Це суперсекретна спеціалізована закрита установа, де навчають нові кадри, що вже пройшли відбір і спецперевірку.
Хто головніший: СЗР чи Шкарлет?
Я не могла не поцікавитися: що ж це відбувається? Адже, на перший погляд, це руйнування системи розвідки. Прошу звернути увагу, як дивно Академію ліквідовували.
Ліквідацію академії ініціювало… Міністерство освіти. Погодьтеся, це абсурд. Академія – частина зовнішньої розвідки, яка підпорядковується Верховному Головнокомандувачу – президенту, і зовсім не міністру освіти – Шкарлету.
До чого тут узагалі Міністерство освіти? Як таке рішення ухвалювали без погодження зі Службою зовнішньої розвідки? А її погодження точно не було.
Я знайшла документи, які супроводжували цю ліквідацію. Так от, навіть Секретаріат Кабміну під час підготовки пакета документів вказував, що має бути погодження СЗР. Однак Академію ліквідували без нього.
У цьому контексті хочу нагадати, що в червні Офіс Генпрокурора вимагав арешту Петра Порошенка. Бо слідство начебто знайшло порушення у процедурі призначення 5-м президентом заступника керівника Служби зовнішньої розвідки у 2018 році. Мені цікаво, а нинішній спосіб ліквідації Академії хіба не тягне на кримінальну справу? Хіба в нас Міністерство освіти може так само ліквідувати навчальну військову частину "Десна", де готуються вояки на фронт, або центр підготовки спецназу СБУ?
Отож, хто відповідатиме за абсурдну процедуру ліквідації розвідувального вишу? Прем'єр, який підписав розпорядження Кабміну, чи міністр освіти, який його ініціював? До речі, Шкарлет переводить стрілки на чинного президента Зеленського.
Згідно з пакетом документів, підписаних Шкарлетом, підставою для ліквідації Академії зовнішньої розвідки став указ Президента від 7 вересня цього року. У ньому визначено організаційну структуру Служби зовнішньої розвідки, до якої не внесли Академію. Отже, за документами, відповідальність за недолугу ліквідацію – на президенті Зеленському.
Але головне запитання: для чого її ліквідовувати?
"Квартирне питання"?
Зверну особливу увагу на те, що в рішенні про ліквідацію – жодного слова про майно. Зокрема, немає положення про передачу майна ліквідованого вишу у Фонд Держмайна.
До речі, джерела, які передали мені пакет документів, припускали, що відчуження приміщень може бути підставою для ліквідації. Тим паче, що вони розташовані в центрі Києва, біля Львівської площі.
Я побувала на місці ліквідованого навчального закладу, щоб оглянути все на власні очі. Треба сказати, місце академії не дуже цікаве з точки зору забудови. Упритул – багатоповерхівки. Але… Разом з ліквідацією Академії, яка займала дві будівлі, з третьої вигнали СБУ під приводом ремонту приміщень.
Отож очевидно, якісь особливі плани на це майно таки є. Однак не віриться, що ліквідація Академіє відбулася з такою дрібною метою, як передача приміщень у чиїсь приватні руки.
Боюся, що причина інша. Набагато гірша, бо матиме наслідком руйнування системи розвідки.
Я вже згадувала, що Академія була частиною системи добору кадрів На сайті СЗР є інформація про сам процес працевлаштування "в розвідники". Там наголошено, "що обов’язкова спеціальна освіта" після проходження кандидатами в розвідники спецперевірки. А спеціальна освіта досить-таки тривала – півтора року. Зауважу, що така процедура – загалом два роки спецперевірки та освіти, – гарантувала захист розвідки від випадкових кадрів – родичів депутатів, кумів, сватів і сусідів акторів "95-го кварталу". Чому розвідка цікава для працевлаштування "своїх людей"? А хоча б тому, що в системі Служби є доволі привабливі варіанти роботи за кордоном. А ще тому, що є можливості для збору інформації, потрібної і в політиці, і в бізнесі.
Перспективи
А що буде тепер? Невже Академію ліквідовують для працевлаштування "слуг" дрібнішого калібру?
Ми спробували з'ясувати думку про ліквідацію керівництва СЗР. Нам відповіли, що "все секретно". Єдине, що було у відповіді на запит у Службу Зовнішньої розвідки: тепер замість Академії створюється Тренінговий центр.
Погодьтеся, це навіть звучить несерйозно. Замість півтора року навчання в Академії будуть 10-денні тренінги?! Це будуть послуги аутсорсингу?! Викладачі "зі сторони" діставатимуть найціннішу і найсекретнішу інформацію з системи розвідки про її кадри?! Чи це будуть власні викладачі і серйозний довгий процес навчання?
А для чого ж було ліквідовувати Академію і звільняти весь викладацький склад? Усе це щонайменше дивно.
Трохи більше дізналися в Комітеті з нацбезпеки і оборони парламенту. Член комітету від "Слуги народу" Федір Веніславський повідомив, що комітет погодив ліквідацію: "Голова Служби зовнішньої розвідки на комітеті ВР з питань безпеки, оборони і розвідки доповідав про ситуацію з Академією Служби зовнішньої розвідки і, звичайно, ми як комітет погодилися з тим, що треба йти до найкращих європейських практик і практик країн НАТО у сфері підготовки співробітників зовнішньої розвідки, які там прийняті тривалий час і дають свої гарні результати. Мова про те, що найкращі практики передбачають утворення так званих тренінгових центрів".
Ось такими благими намірами пояснюють ліквідацію Академії. Це, виявляється, шлях у НАТО. Водноча останні кроки країн НАТО в напрямку освіти розвідників геть інші. Наприклад, у Берліні днями урочисто відкритий Центр підготовки органів державної розвідки. Це установа, де комплексно навчатимуть розвідників всіх служб 2-3 роки. А у нас – 10-денні тренінгові курси?
Також "слуга" зізнався, що Академію ліквідували, а ніякого Тренінгового центру ще немає. Він, виявляється, лише у планах розвідки: "Уже є повністю готовий план у керівництва зовнішньої розвідки, де буде цей тренінговий центр. Є розуміння з приводу викладацького складу, тренерів, які тренуватимуть майбутніх розвідників. Тобто це все зрозуміло, план переходу від Академії до Тренінгового центру повністю готовий, він буде швидко імплементований і почне давати результати".
А що буде зараз? Як зараз відбуватимуться призначення на посади в розвідку? Без процесу спецосвіти? Таке собі вікно можливостей?!
Цікаві збіги
Акурат перед ліквідацією Академії туди призначили нового керівника. Ним став Олександр Литвиненко. "Кабінетний служака", ніколи не працював "у полі", зате працював у попередників – у РНБО Порошенка він особисто вів протоколи засідань.
Зе!команда не терпить кадрів від попередників. Чому ж Литвиненку зробили виняток?
Може, тому, що в інтернеті є багато його фото з братом Єрмака? Литвиненко це пояснює тим, що вони з Денисом Єрмаком дружать понад 20 років. Настільки близькі, що коли Литвиненко працював в РНБО за попередньої влади, то навіть працевлаштував Дениса своїм радником.
Тепер, схоже, все відбулося навпаки. Литвиненко отримав високу посаду керівника Служби зовнішньої розвідки.
Чому я про це розповідаю?
А тому, що, розповідаючи про ліквідацію Академії, яка суттєво спростить систему працевлаштування у СЗР, не можу обійти увагою скандал, який зробив друга нового керівника ЗР Дениса Єрмака відомим на всю країну.
2019 року нардеп Гео Лерос виклав у інтернет і передав журналістам 30 годин записів, в яких Денис Єрмак продає посади в системі влади та на державних підприємствах, проводить співбесіди і навіть отримує гроші.
Ось фрагмент цих записів: "Я сейчас позвоню Ивану Баканову… Он сказал четко… Я передал деньги Денису Єрмаку".
Звісно, розумію, що реорганізація системи СЗР – дуже секретна справа, і журналісти не можуть знати й не можуть оприлюднювати всі деталі. Однак після "плівок Дениса Єрмака" і призначення його друга Олександра Литвиненка на посаду керівника розвідки дуже важко довіряти, що реорганізація СЗР робиться з професійних міркувань.
Навпаки. Тривожні дзвіночки сигналізують: систему розвідки руйнують. Адже якщо з супертаємних структур йде витік інформації і вони привертають до себе публічну увагу, це симптоми руйнування.
А позитив? Зараз знайдемо. Перше, блискуча спецоперація ГУР показала, що вщент зруйнована в часи Януковича розвідка відродилася. Вдруге буде легше це зробити. Ще одна хороша новина: через "вагнергейт" країна дізналася про Василя Бурбу, який організував блискучу розвідувальну операцію. А зараз, у час суспільної апатії країна дуже потребує світлих героїв… Тому – прорвемось!
