Багато хто писав про це, і навіть порепостив, де обіцяють завершення війни до кінця ІІ кварталу 2025-го. І майбутнє — від грузинського сценарію до білоруського.
Перше, що кидається в око — свята впевненість, що «бойові дії можуть припинитися до літа 2025 року». А звідки така впевненість? А що гарантує стабільне перемирʼя? Поки Путін точно не подає ніяких ознак готовності до миру. Що тут пропонує США, з огляду, що Путін дуже хоче повернути торгівлю без санкцій для фінансування війни взад?
Найімовірніший варіант (50%) — «грузинський сценарій»: без іноземних військ, зі слабкою підтримкою Заходу. Україна фактично стагнує і повільно дрейфує в зону впливу росії. Окей, тоді чесно треба сказати, що Захід так довго не проіснує. Ватаги свошників, які вкусили крадіжки холодильників, *валтувань і катувань — з радістю перекинуться на Польщу, Балтику, фінський кордон.
Для того аби «грузинський сценарій» став реальністю треба аби у нас утвердився режим авторитаризму, мінуснулась опозиція, зникли залишки нормальних ЗМІ і слово зверху мали ті, хто є ждунами, потенційними колаборантами, «партія ухилянтів» і таке інше. Ризики тут йдуть виключно від ситуації ізсередини.
Інші моделі:
Ізраїльська (20%) — стабільна допомога Заходу, але без миру. Україна стає форпостом без шансів на переговори. Це трошки передьоргування, бо Ізраїль періодично заключає із ворогами угоди, але робить головне — розвиває оборонку. Якщо ж інтереси нашої і далі будуть представляти якісь коханки та *с&ортниці, то нам дупа. Якщо у нас далі продовжать так брати відкати на закупівлях і тероризувати іноземні потужності зброярів — Ізраіль нам лише сниться.
Південнокорейська (15%) — контроль над 80% території, демократія під «парасолькою» США, без НАТО. Це ще дуже хороша модель — для неї треба не розісратись із США та ЄС.
Білоруська (15%) — повний крах. США зникають із регіону, Європа розвалюється, Україна — васал росії. Тут аналітєги перегнули палицю, бо такий сценарій нам би загрожував аби не було двох Майданів і в 2020 році Єрмак і обісцяний Сивохо змогли продавити мир з Росією за сценарієм Дмітрія Козака.
Тому у нас буде свій сценарій, де головна задача буде:
втримати демократію всередині.
озброюватись до зубів по стратегії «дикобраза».
Дрейфувати у бік Заходу попри все.
Памʼятати, що ми уже не діти, які дивляться «Качині історії» і ржуть з батьків та дідів, які наобирали Кучму і можливо, Партію регіонів. Дорослі — уже ми.
Незле буде розказати про тих чоловіків, чиї передмови є на цьому звіті.
Перший — Джеймі Даймон, керівник цієї контори. Достатньо пістрява особа, чий банк обслуговував рахунки покійного секс-злочинця Джеффрі Епштейна. Він довго ошивався біля Барака Обами і давав бізнес-поради. Далі намагався перекинутися до кола Дональда Трампа, але лобіював свої заробітки в Китаї. Тому врешті Трамп його назвав не патріотом, який топить за врага.
Інший автор звіту — Дерек Шолле. Теж ошивався у штабах Хілларі Клінтон та Барака Обами, де займався стратегічним плануванням у Раді нацбезпеки США. З огляду, що саме тоді США проспали загрози від Китаю та РФ — планувальники слабко спланували навіть сценарії для власної держави.
Далі цей пан формував реакції для Ентоні Блінкена на напад 7 жовтня в Ізраїлі, війну РФ проти Україні, заворушення на Балканах. Ці реакції часто були слабкі.
Загалом Шолле ще займається наївним і регулярним спілкуванням із топ-політиками Грузіі. Від цього він міг перекинути свої враження саме на Україну.
Шолле катався у 2021 на різні переговори по Північному потоку-2 і запевняв, що Байден шукає важелі, аби Путін не використовував дешевий російський газ як зброю.
В цілому біо цих двох активних діячів епохи Обами дає розуміння, чому США за останні 15 років наробили купу помилок. А Демократична партія з тріском програла вибори і лежить під плінтусом навіть без переосмислення помилок. Із останнього — скидають провину за програш на Байдена, який і до того не виділявся міцним здоровʼям (!).
Тому мораль? Уважно читайте подібні звіти.
І памʼятайте — всі сценарії у наших руках.
