Найгірше, що я зараз бачу в купі звичайних людей - це досі не розуміння, що ця війна буде тривати ще дуже довго.
Скоріш за все - все наше грьобане життя.
Я навіть не буду в черговий раз розводитися про ублюдків з Банкової, які замовили своїм медіа-повіям балаканину про "2-3 тижні". І постійно давали людям невиправдані надії. І побудували все своє спілкування з людьми на постійному заспокійливому чосі. Як говорять з малими дітьми - щоб заговорювати їм зуби заспокійливим тоном. Так що я не дивуюся кількості втомлених від війни, що тікають від повісток і за кордон від блекаутів, бухаючих в "бохо" і бикуючих на військових.
І навіть не про їх бездарне управління, яке обмежується бикуванням в стилі "ви нам всє далжни". Замість того, щоб кожен вільний верстат в країні випускав військову продукцію.
Я про те, що критична маса українців досі не хоче зрозуміти, що той світ, яким ми його знали до 2022 - він більше ніколи не повернеться.
Більше нема ніякого "глобального світу" з правилами.
Світ знову перейшов у період жорстокої боротьби між різними цивілізаціями. Цивілізацією вільних людей та цивілізацією, яка дуже хоче всіх загнати в концтабір. Цифровий, релігійний, кримінальний - будь-який, це не суть важливо.
Цивілізація концтабору дуже добре вміє домовлятися і допомагати одне одному. І нав'язувати свій порядок денний. Перетворюючи наші життя на хаос, кров та смерть.
І в цій боротьбі не буде компромісів. Виграє або те, або те. Й інша половина світу або прийме правила переможців, або загине.
Таке вже було і не раз. Коли розвинені цивілізації через власні протиріччя і не вміння об'єднатися програвали варварам. Рим вам у приклад якщо що.
Нам слід зрозуміти, що мирного життя, як ми його знали раніше, більше не буде. В осяжній перспективі. І від того, що ви втечете кудись за кордон, нічого не зміниться. Війна уже й там. Просто не всі любителі рожевих поні, 200 гендерів та танців з терористами це зрозуміли.
Ну, нічого - криваві дикуни дуже швидко показують, що вони зроблять з усіма представниками чужої цивілізації. Так, це я про розстріляний рейв-фест біля кордонів Гази. І німкеню, яка дуже симпатизувала арабам. А потім ви всі самі бачили, що вони з нею зробили.
Чи так само, рашистські потвори не розбиралися, хто там любить пушкіна. Вбивали всіх. І будуть вбивати. Бо - можуть. І хочуть.
Пані та панове, від війни ви не втечете. Нікуди. Ні в які Німеччини чи Канади з Австраліями. Які скоро теж опиняться на передовій. Просто ця передова може іноді мати різний вид.
Просто прийміть цю війну як нову реальність. І нашу, і загальносвітову. І краще цю війну переживати в своїй країні. де ти в повному праві. Де ти - головний. Де від тебе все залежить. Де ти маєш повне право *бати владу, вимагати змін, бути власником. А не жити приживалкою у чужих людей.
І ухилянти, які думають десь пересидіти. Чи просто бажаючі легкого життя в ресурсі. Не вийде пересидіти, скільки не тікай, скільки не шукай тихого містечка. Нема більше цих містечок. Карма дожене всюди. І війна.
І головне, що має зрозуміти непорозуміння, яке у нас зараз при владі. Починайте воювати, а не думати про переобрання. Досить красти. Вкладіть - бо завтра не буде куди тікати.
Якщо ви думаєте, що Буча не може повторитися... Ну, Ізраїль теж думав, що війна Судного Дня ніколи не повториться.
А тепер вже поніс у її рімейку найбільші втрати в історії серед цивільних. І дуже важкі - у військових.
Буча завжди поруч. Як і Ізюм з Грозою.
Вони тепер наші супутники. Тільки так.
