Добре пам'ятаю ніч, коли у російській столиці на Манежній площі згорів історичний Манеж. Це була ніч після другого туру виборів президента Російської Федерації, коли вся країна чекала на їх підсумки: адже лідер комуністів Геннадій Зюганов перед цим другим туром йшов фактично нарівні з президентом Борисом Єльциним. І на пожежу – а, можливо, підпал Манежа тоді взагалі не звернули особливої уваги.
Але для мене згорілий Манеж став справжнісіньким символом ставлення російської влади до російської історії: знищити і побудувати «краще колишнього». Потім це прагнення підмінити історію коміксом стало правилом, особливо в путінську епоху, коли неподалік «оновленого», тобто збудованого заново Манежа знесли сталінський готель «Москва» і побудували новий, нібито за первісним проєктом.
Велику археологічну пам'ятку наполовину знесли, наполовину забетонували, прикрасили, «освіжили» новими будівлями
А у готелі, якого вже не було, відкрили ресторан із символічною назвою «Страна, которой нет» («Країна, якої немає») – на честь улюбленого російським керівництвом Радянського Союзу, який почали «відновлювати» з окупації Криму.
І ось до Манежа, якого немає, готелю, якого немає і країни, якої немає, додався Херсонес, якого, на жаль, теж немає. За великим рахунком, велику археологічну пам'ятку наполовину знесли, наполовину забетонували, прикрасили, «освіжили» новими будівлями – тобто замість заповідника збудували парк псевдоісторичних атракціонів.
Херсонес став жертвою цієї пихатої міфології, великим будівельним майданчиком
Крим потрібен був Володимиру Путіну, впевнений, зовсім не як «сакральна територія», а передусім як плацдарм для нападу на решту України, як «непотоплюваний авіаносець» нової імперії. Але для доказу легітимності своїх претензій Путін обрав саме історію, вигадавши цілу серію міфів.
Херсонес став жертвою цієї пихатої міфології, великим будівельним майданчиком для путінського «духівника», нового кримського митрополита РПЦ Тихона (Шевкунова), який особисто курирував перетворення заповідника на парк розваг. І це, певен, жахливо.
Жахливо спостерігати, як беззахисний півострів усюди – від Бахчисараюядо Херсонеса, від Балаклави до Судака – зазнає справжньої навали нових варварів, які безжально знищують пам'ятники минулого заради імітації вигаданої ними історії Криму та Росії.
