ЯК МОЖНА І ПОТРІБНО ЗАКЛЮЧАТИ РЕСУРСНУ УГОДУ З США НА КОРИСТЬ СЬОГОДЕННЯ ТА МАЙБУТНЬОГО СВОЄЇ КРАЇНИ
Отже, у ЗМІ пройшла інформація про те, що 13 лютого цього 2026 року було підписано ресурсну угоду між США й Казахстаном з такими вихідними даними:
- запаси: ~90 тис тонн вольфраму + 13 тис тонн молібдену;
- сума інвестицій: $1,1 млрд;
- до $900 млн – фінансування через американський експортний банк.
При цьому важливо відзначити, що Казахстан зумів домогтися включення до договору наступних ключових умов цієї угоди:
- заборонено експорт сировини;
- обов'язкова умова: переробка всередині Казахстану;
- відповідно до затвердженого плану будуть задіяні 2-і збагачувальні фабрики + металургійний завод;
- формат: спільне підприємство, а не прямий продаж землі;
- створення щонайменше 2000 нових робочих місць.
Тобто це не просто видобуток, а реальний контроль з боку Казахстану за ланцюжком: видобуток → переробка → метал → технології. А враховуючи той факт, що вольфрам = стратегічний метал (ВПК, електроніка, чіпи), то надалі:
- США фіксують доступ до ресурсу;
- Казахстан фіксує виробництво всередині країни.
І за аналогією з блокчейном це не передача активу, а розподіл прав доступу. Як мультисиг (подібно до технології криптогаманців, що вимагає підписів кількох приватних ключів (M із N) для авторизації транзакції, що підвищує безпеку, запобігаючи крадіжці коштів, та використовується для спільного управління активами й захисту великих сум):
1) США - капітал і технології;
2) Казахстан - ресурс та юрисдикція.
Висновок для влади й громадян України: Казахстан не «продав надра країни», а здійснив сборку сучасної моделі – ресурс + капітал + контроль усередині системи своєї країни. І все відкрито та прозоро, без закритих додатків до угоди.
