Палата представників Конгресу США нарешті розпочала рух щодо виділення зовнішньої допомоги, включаючи підтримку України. Сподіватимемося, все пройде гладко, тим більше що на нові республіканські ініціативи начебто позитивно відреагували й демократи.
Після того як у США ухвалять рішення про виділення допомоги Україні (там, нагадаю, понад 60 млрд доларів, а прохід від парламенту до підпису президента може забрати дуже короткий час), ми протягом року можемо почуватися відносно спокійно. До ухвалення нового бюджету в Штатах, куди традиційно вписується питання зовнішньої підтримки. З огляду на те, що цього року цей процес збігається з виборами (осінь), справа буде непроста.
До того ж інавгурація нового президента відбудеться лише в січні, попри те, що самі вибори відбудуться в листопаді. Тож як мінімум до початку наступного року Путін атакуватиме Україну. Сподіваючись захопити якнайбільше, поки США зайняті внутрішньополітичною боротьбою, формуванням нового уряду тощо. І поки Європа не запустила свій ВПК на повну потужність.
Немає сумнівів, що влітку росіяни вдадуться до чергового масованого наступу. Про це говорять багато аналітиків, зокрема військові. Ми зараз у шаленому темпі зводимо укріплення, намагаємося налагодити процес мобілізації, постійно смикаємо партнерів з приводу збільшення постачання озброєнь та боєприпасів. Отже, є надія, що особливо успішним ворожий наступ не буде. Захоплять три хутори ціною втрати десятків тисяч людей – та й втруться. Нам важливо не допустити серйозних проривів. Перетерпіти літо.
Ну а якщо американські та європейські партнери не буксуватимуть з допомогою Україні, а набиратимуть обертів, то наступати зможемо вже ми. І диктувати свої умови миру не просто тому, що вони базуються на міжнародному праві, справедливості (плювали на це росіяни з високої дзвіниці), а тому, що ми опинилися в сильнішій позиції (а це в Кремлі розуміють).
Наразі Путін готовий домовлятися за принципом плюс-мінус "де лінія фронту, там і новий кордон". Але коли ми вийдемо, як мінімум, на адмінкордон з Кримом, у Кремлі заспівають інакше. Бо вже Україна диктуватиме умови переговорів. Причому не про мир, а про перемир’я, тимчасове припинення війни. Миру з російською недоімперією не буде, доки вона не розвалиться.
