Корупція – це не просто так. Корупція – це серйозна складова існування будь-якої держави, абсолютно позбутися її майже неможливо, але можна її поставити у стійло, щоби мінімізувати шкоду.
Корупція – це паразит, який має свої певні правила та закони, не виносить змін та знесилює носія, якщо він, як я вже казав, не обмежить максимально дію та владу корупції.
На наших очах, в Україні, ми побачили три способи взаємодії з корупцією. Тимошенко, за часів свого прем’єрства, її очолювала та направляла. Янукович намагався примусити корупцію служити лише йому, а Порошенко робив реальні кроки по знищенню корупції.
Із трьох способів взаємодії успішним для глави держави був лише перший. Те, що він був поганий для самої України, вже інше питання. Зараз я просто хочу сказати, що корупція згубила Януковича та Порошенка, але була милостива до баби Юлі, і спробую пояснити чому.
Корупція – це коли чиновники різного рівня мають доступ до державного майна та ресурсів і використовують їх для особистого збагачення. Але у корупції свої чіткі і досить зрозумілі закони, тому вона досить живуча, як і кожен паразит.
Трошки теорії. В нас є правила дорожнього руху. Він має бути лівостороннім, трамвай завжди правий, якщо не світлофор, треба пропускати пішоходів на «зебрі», обмеження швидкості, головна та другорядні дороги, та інші. Правила написані та зафіксовані, і всі більш-менш їх хоч якось дотримуються. Уявимо собі іншу ситуацію. Є ПДД написані, але на практиці так склалося, що їздить народ зовсім не так. Ніяких там світлофорів і другорядних доріг, просто існує правило переваги в масі. Скутер має пропускати легковушку, легкове авто уступає мікроавтобусу, мікроавтобус вантажівку и т.п. Такий порядок зовсім не співпадає з міжнародними ПДД, але він склався, всіх влаштовує і ніхто особливо не протестує. Єдине обмеження – щоби всі рухалися не дуже швидко: 40-50 км/год, щоби можна було встигнути зупинитися перед важковозом, та пропустити його.
Юлія Володимирівна чітко такі правила засвоїла, та пускала вантажівки зі своїми грошима у загальному потоці, особливо не випячуючись, з невисокою швидкістю, але регулярно, та невпинно.
Як приклад. В ті часи, я достеменно знаю, для того, щоби поступити на бюджет в одному з ВУЗів, потрібно було занести хабаря у чітко визначеному розмірі – у сумі стипендії за півроку. Логіка проста: ти несеш рівно стільки, скільки твоя дитина отримає від держави за навчання. Тобі гроші повертаються, ректор у виграшу, а він, у свою чергу поділиться з ким треба вище, так, копієчка до копієчки і до прем’єрки приїхала вантажівочка із грошима. Ну і інші приклади з медичними масками, вакцинами, газом тощо, ви знаєте.
Що зробив Янукович. Він наказав робити «зелений коридор» для вантажівок зі своїми грішми. Їх супроводжували з мигалками, перекривали рух, кричали «швидше-швидше!». Янукович уявив, що він тут цар і бог, його родині можна все, він може розтоптати не тільки закони України, але і закони корупції. Ну чим все скінчилося ми знаємо. Овоча не простив ніхто, ні корупція, ні народ.
З Порошенко було інакше. Він, як розумніший за інших, знав, що очолити корупцію, звичайно, можна, але це призведе до повного знесилення країни. З іншого боку, він бачив, що радикальна боротьба з корупцією неможлива, бо на всіх щаблях державної машини вона зайняла дуже міцні позиції і похитнути їх не так просто.
Повністю на «раз-два-стій!» було просто неможливо зупинити неправильних рух держави, тоді Порох почав з того, щоби привести до тями людей. Інститут Національної Пам’яті, армія, мова, віра. Петро намагався іти довгим візантійським шляхом, домовлятися з усіма, врозумляти, благати, взивати.
Ну чим все закінчилося ми знаємо. Тільки до розумних дійшло, а корупція через телевізор оголосила Петра головним корупціонером.
Тепер в нас президентствує Моніка Голобородько, а керує всім бабушка Бєня. Про корупцію телевізор мовчить, як і в часи Тимошенко та Януковича, але в усьому продовжує бути винним Порошенко. Вочевидь він занадто багато зробив для закладення підвалин нормальної держави, і зламати це не так просто зараз.
Але ж ми про корупцію та її закони, так? І з цієї точки зору, Коломойський не просто гребе під себе бабло. Не просто організовує для своїх вантажівок «зелений коридор», він пересів на танк і пре незважаючи ні на що. Це означає лише одне. Так триватиме дуже недовго. Цього не допустять ні здоровий ґлузд, ні закони корупції. Бога не можна хапати за бороду.
Тому виходимо на Майдани, тому позбуваємось страху, тому продовжуємо лупати цю скелю.
