У Ростові знову сталася надзвичайна ситуація. Були задіяні поліція, МНС, люди бурхливо обговорюють подію у соцмережах. Подія такого рівня, що заслужила на реакцію обласної влади, стукання лаптем по столу «негайно знайти и наказати». А ти такий прочитав новину й сидиш з виряченими очима й вже якось навіть від цього дива сміятися не хочеться, лише хочеться гидливо піти геть.
Оце відчуття – гидливо піти геть, щоб не смерділо, все частіше виникає, коли читаєш банальні новини з росії. Спитаєте: навіщо воно мені то, лазити по смітникам? Відповім: у Ростові йде судилище над нашими полоненими «Азовцями», а ще це прикордоння, звідкіля надходить в ОРДЛО дуже багато зброї та військових, тому так, спостерігаю, відслідковую.
З ворожого прикордоння важливі усі новини, від смішних до трагічних, бо в них багато сенсу. Життя прикордоння ворога треба знати до найменших тріщинок, бо, як правило, прикордоння швидше все знає, швидше реагує, а ще є показовим для аналізу ситуації в країні, бо ж, як правило, прикордоння дзеркало країни. Скажу вам так, воно й до війни було таке собі, це російське прикордоння. Не жахало. Але люди з критичним мисленням, які робили перші кроки з української сторони на російську, одразу робили очі кругленькими від здивування й питалися – а де ж та сама країна-мрій, про яку усі розповідають з телевізора?
Так ось, обшарпане прикордоння росії з боку Сходу, а це Ростовська область, завжди було обшарпане та дивувало занедбаністю. Звісно ж, хто летів через аеропорт, то ще якось мав нагоду побачити центр Ростова, тому був менше шокований. Для росіян, звісно ж, така ситуація, то нормально, в них будь який обласний центр, що за МКАДом, виглядає, як сільська конюшня в 80-ті. Навіть портрети вождів в тих самих засиджених мухами рамах.
Але ж, повернемося до новини. В Ростові ніччю зловмисники зламали двері у, увага, високотехнологічний туалет й, вибачте, наклали там купу. Так, зламали двері у туалет й зробили там туалетні справи. Коли вранці це побачили, то викликали поліцію, МНС, місце було огороджено, не пускали журналістів, взагалі люди подумали, що там теракт чи бомба, бо було стільки паніки та уваги.
Тобто люди йшли собі, приспічило, бачать вогник горить «туалет», а він зачинений. Й так по усьому місті. Бо води не має, бо каналізація забита, бо з усіх нано-технологій там термінал на оплату, який не працює, бо не має світла, інтернету, чи взагалі, просто не підключений, бо ж усі знають, що нано-туалет не працює, бо…
Дуже сподобався коментар під новиною: «Горожане, вы чего? Вам туалеты для отчётов поставили, чтобы высокотехнологичные кубики закрытые глаз радовали! а вы в них какать собрались. Фу, такими быть! Фу. Прям в душу нагадили. Не хочется защищать или обвинять не зная всего, но объективно эти туалеты закрыты всегда, если только в этот день нет проверки или на мероприятие не должны приехать важные персоны. Либо не работает терминал, и закрыты, либо воды нет, либо не работает ничего, даже без объявлений. Да, представьте себе платные общественные туалеты и те закрытые.
Подозреваю, что кто-то очень хотел в туалет, дошел, увидел закрытую дверь, психанул и решил, что лучше уж внутрь, чем под дверь.Чисто теоретически, если бы всё работало как в отчётах , то “нагажено” было бы в унитаз, и дверь бы не выбивалась , а открыли спокойно. Нет толку от высокотехнологичных туалетов, если они не работают 365 дней в году».
В цьому уся росія. Намалювати сто-п’ятсот побудованих нано-технологій, виписати собі премії, відзвітувати начальству, що ось вам, робот, села Гадюкіно, який тримає зв’язок з марсіанами, а заодно й підпирає дощатий туалет, як нано-технологічна розробка.
Ось ці приписки, ось ці умовні надої, ось ці умовні догоднім та перегонім. Усе це Совок, але досі живе на росії. Це гарно. Дуже гарно. Бо, як ми побачили по танках «Армата», корупція працює на нас. Чим більше вони намалюють на папері танків, літаків, тим краще буде нам на полі бою. Шкода, що це працює більше по комунально-побудовим структурам, але, як згадаю, як розікрали у тому ж Ростові «літак судного дня», то думаю, що на військовому поприщі все те саме.
Тому й сміюсь над горе відвідувачами нано-туалета з високими технологіями, й гидую, й дивуюсь, як у сучасному світі може жити цей архаїзм, який тримається за минуле, боїться майбутнього, мімікрує під гомосапієнс. Й було б дійсно смішно, як би вони не несли свою «культуру» в світ, свої лапті в маси, свій архаїзм у соціум, та не вбивали тих, хто не хоче жити у їх світі серпастих мрій.
Взагалі туалетні справи по росії, це якийсь феномен. На цьому побудовано цілу ЗМІ-індустрію, яка показує у новинах у пройм-тайм усі ці туалетні історії. То у них там двері дерев’яні на дерев’яний туалет приб’ють та назвуть це виконання довгоочікуваних мрій містян, бо чекали на цю подію 20 років. То просто придорожній туалет пофарбують, й відкриють під гімн росії, перерізав червону стрічку. То побудують у школі туалет на вулиці, десь у Якутії, де мінус 50, то потепління. То містяни вкрадуть дерев’яний туалет, який єдиний на усе місто, щоб ним пічку розтопити, бо дров немає та й грошей теж. То відкриють у туалеті бургерну чи стриптиз-клуб. То побудують елітний житловий комплекс без каналізації. То пристосують вкрадені в Україні унітази у дерев’яний туалет без каналізації.
Таке враження, що росія та цивілізація не створені один для одного, як росіяни та гігієна. Цікаві спостереження під час війни, але велика, могутня, нано-технологічна держава не в змозі забезпечити населення ні каналізацією, ні сучасними вбиральнями, ні водою, ні гідними умовами життя.
Уся країна – мрій, тільки у мріях та на бумазі, ось, як цей ростовський високотехнологічний туалет. Під час розслідування виявилося, що туалет побудований за кілька десятків мільйонів рублів й обладнаний на бумазі нано-технологіями рівня «завидуй молча, Илон Маск», це просто будівля, яка не працює. Не працює, бо не підключена до комунікацій. Бо з технологій там пшик. А користуватися туалетом неможливо, бо він зачинений. Тобто по бумазі він відкритий, але тільки для відвідувачів типу ВІП, щоб показати «технології». Ну, красиві кахлі, ремонт, світло. Але серти туди, не треба, бо ж не змиє.
Що цікаво, як вивчати історичні документи, особливо період так званої революції 1917-го року, коли росіяни вбивали росіян, щоб здобути рівність, тобто вбити багатих, щоб усі були бідні та пограбувати бідних, щоб усі були ще бідніші, то перше, що кидається у око, то свідчення виживши, біглих дворян, офіцерів, які розповідали, як більшовики засирали усі палаці, квітники, вулиці, нищили ікони, картини, музеї. Неймовірна тяга росіян та їх залежність від сморіду, гнію, говен, сміття, це призвело до того, що, скажемо так, пісюарна культура тут не прижилася й не стала у нагоді. Й якщо дивитися на розвиток більшості європейських країн, то перше, що будували, приносили з країни в країну, як культуру побуту, розвивали та заохочували, це були комунальні споруди, туалети, ванни кімнати, горщики «нічні вази», бажання чистоти та гігієни. Навіть той же Петро перший, цар російський, побувши у «загниваючій Європі» та повернувшись на росію, одразу наказав дворянам митися та голитися, бо заїдали воші, а палац наповнював сморід від панських тіл.
Що ж, якщо чесно, то смішно. А який гарний приклад для нас. Подивитися на ту країну-мрій, куди так нав’язливо хотіли нас запхнути Янукович з товаришами, в яку мріють потрапити прорадянські мешканці України та куди по своїй волі потрапили мешканці ОРДЛО. А ось останні мали б розум, бо ж прикордоння, бо ж хочеш на росію й пожити по-руськи, он сідай у автобус «Свердловск-Новочеркасск» та мандруй у світ без води, світла, газу, вугілля та туалетів. Саме так жило до війни російське прикордоння, а саме глибинка Ростовської області й саме так продовжує жити.
Ну, що ж, хоч щось на росії вічне. Але ось з цим туалетом, нано- та високотехнологічним, вийшла гарна алюзія. Неонова вивіска «ресторація» на дерев’яних прогнилих дверях напівзруйнованого часом та короїдами сараю, не зробить з нього «мішлен 5 зірок», як й вивіска «високотехнологічний туалет» не зробила туалету з обшитого фанерою дерев’яного куба. А вивіска «росія» не зробила з цієї території ані країни, ані нації, ані народу.
