"Краще жахливий кінець, ніж жах без кінця" - Тамара Горіха Зерня

"Краще жахливий кінець, ніж жах без кінця" - Тамара Горіха Зерня

Зеленський пішов на загострення, і це добре. Той випадок, коли краще жахливий кінець, ніж жах без кінця. Та сама дорога, якою ми вже раз пройшлися, долаючи пеньки Януковича. Тепер от знову.


Складно сказати, куди вони поспішають. Здавалося б, у вас чудово виходить стагнація, ще два роки точно протягнете. Чи ні? Невже вони не ймуть віри власній соціології, не вірять у двократний відрив Вови від Порошенка? А чому так, хороша соціологія, переконлива.

(Наступний абзац хотіла почати зі слів «Зеленський так і не зрозумів…», але вчасно зупинила себе. Дійсно, це смішно.)

Люди, які стоять за Зеленським, так і не зрозуміли, що їм протистоїть не Порошенко. Їм протистоїть активна, динамічна, розумна група, яка на хвилиночку нараховує кілька мільйонів членів. Всередині цієї групи відбуваються різні процеси, утворюються ситуативні союзи, симпатії та антипатії. Вони між собою сваряться, миряться, обзиваються на фейсбуці й навіть малюють одне на одного карикатури.

До пори до часу.

Відмінною рисою цієї групи є те, що вони мають власне бачення України. І ця Україна належить до Європи, є цивілізованою та демократичною країною, у якій вони працюють, вчать своїх дітей, мотлошать ворогів та зустрічають старість. Це так у загальних рисах.

Відмінність нашої опозиції від запоребрика полягає у тому, що наші мають ідею у голові, а значить є ідейними. А ідейні маси обезголовити неможливо, політика висмикування лідерів дає прямо протилежний результат. Ви арештовуєте одних з надією, що другі присядуть під лавкою, а на виході отримуєте і тих, і цих, і ще оцих у себе вдома, у дуже роздратованому настрої. Хто не вірить – запитайте у пеньків Януковича.

Дивовижно, чому Вову і ко не вчить історія. Чи вони уроки прогуляли, чи в принципі не здатні робити висновки. Ну підніміть статистику останніх років, подивіться: репресійний тиск на Порошенка щоразу піднімає йому рейтинг.

Я була впевнена, що вони зробили висновки з минулого року і залишать ПП у спокої, сподіваючись, що його медійний капітал розтане сам собою. Але ж ні, слуг хтось кусає під хвостом, і вони галопом пропихають закон «про олігархів», з криками і стріляниною по  мішенях. Навіщо, питається?

Ну спробуйте викинути Пороха з політики. Давайте, забороніть «Європейську солідарність» чи не допустіть ПП до виборів. Миттєво, вже наступного дня ви отримаєте не розрізнені фракції та течії, а монолітний кулак «порохоботів» та співчуваючих. Дуже злий кулак, учасники якого вже не загадають, хто там проти кого написав чи хто кого забанив.

Одним порухом руки ви все кристалізуєте країну, замалюєте напівтони. Поділите виборців на тих, хто за диктатуру, і тих, хто проти. І проведете чіткий знак рівності між Порошенком і свободою.

У принципі, я тільки за. Якщо Вова хоче виконати всю роботу за нас, хто ми такі, щоб йому заважати?