Чи не може з'ясуватися, що меценатські подарунки були "дарами данайця"?
Відверто кажучи, мене вже нудить від засилля охочих сяк чи так примирити нас з Росією. Їх наполегливе бажання спричинене або ж "курячою сліпотою", часто неприпустимою недугою для формату та інституційної важливості самих "миротворців", або ж абсолютно очевидним меркантильним інтересом, або, як це не сумно, "корисним ідіотизмом" на користь агресора.
Коли пацифістські спроби завершуються прозрінням чи принаймні вибаченнями за нерозуміння, — одна справа. Коли вони набувають форм рецидиву, як, до прикладу, з Папою Франциском, — доводиться шукати джерела і мотиви саме таких заяв. Коли ж мова йде про "корисних ідіотів", то тут складніше. Надто вже авторитетні та "безгрішні" ці артикулятори "миру за будь-яку ціну".
Недавно інформаційний простір збурив твіт Ілона Маска, який запропонував провести новий референдум на окупованих Росією територіях під егідою ООН, віддати Крим Росії та забезпечити його водопостачання, а Україні ж Маск запропонував мати нейтральний статус. Тобто інвестор та винахідник, мільярдер та засновник компаній Tesla та SpaceX фактично схиляє не тільки Київ, але й міжнародну спільноту до капітуляції перед Москвою, пробує повернути історію у сумнозвісні часи "перезавантаження" стосунків між Вашингтоном та Москвою, залишити безкарними й воєнні злочини путінізму, і зазіхання кремлівського "царя" на світоустрій.
Надалі Маск взявся ще й аргументувати власну позицію, причому геть недолуго вторячи наративам російської пропаганди: "Якщо ви вважаєте, що воля народу має значення, ми повинні в будь-якому конкретному конфліктному регіоні підтримувати волю тих, хто там живе". "Більшість України однозначно хоче бути частиною України, але деякі східні частини мають російську більшість і віддають перевагу Росії".
Не встиг ущухнути скандал довкола цього твіта, як Маск оприлюднив нову ідею, не менш контроверсійну. Цього разу в інтерв’ю Financial Times він розповів про своє бачення розв'язання "тайванської" кризи. Мовляв, бунтівний острів слід віддати під часткове управління Китаю (за прикладом Гонконгу). "Моя рекомендація полягала б у тому, щоб створити спеціальну адміністративну зону для Тайваню, яка була б досить прийнятною. Вона, ймовірно, не зробить усіх щасливими".
Після цього рецидиву низка експертів запідозрили, — і не безпідставно, — що бурхлива публічна діяльність інвестора спричинена проханнями "китайських товаришів", з якими у Маска спільні бізнес-інтереси. У китайському Шанхаї, до прикладу, компанія мільярдера з виробництва електроавтомобілів Tesla має свій завод.
Ілон Маск навіть не приховує, що його непокоїть потенційний вплив конфлікту між КНР та Тайванем не лише на Tesla, але й на виробника iPhone Apple Inc та економіку загалом. Цинічно, чи не правда, коли йдеться про життя та долі мільйонів людей, — що в Україні, що у Китаї.
Між іншим, діяльність Маска у КНР пов'язана з його слухняною згодою на вимогу Пекіна гарантій того, що він не пропонуватиме інтернет-сервіс Starlink своєї компанії SpaceX у Китаї.
І тут починається найцікавіше. Після "пацифістського" твіту про Україну критика Маска у мережі завжди супроводжувалася й репліками про "не все так однозначно". Мовляв, гляньте, меценат передав для потреб ЗСУ тисячі станцій Starlink, які суттєво допомагають нашим захисникам.
Але днями, акурат у час "загострення миротворчих потуг" власника Tesla, повідомили про перебої в роботі пристроїв зв'язку Starlink на лінії фронту, що ускладнює роботу наших військових зі звільнення територій. Причому, судячи з тексту Financial Times, неполадки розпочалися після активного контрнаступу ЗСУ.
Маск відповів у своєму стилі, перемикаючи увагу на бізнес-складову скандалу: "У статті неправдиво стверджується, що термінали та послуги Starlink були оплачені, хоча оплачена була лише невелика частина. Ця операція коштувала SpaceX 80 мільйонів доларів і перевищить 100 мільйонів доларів до кінця року".
Але далі – просто вибух: "Що стосується того, що відбувається на полі бою, то це засекречена інформація".
Тобто, ЗСУ наразі використовують Starlink, сподіваються на його надійність, але "миротворець" Маск володіє "засекреченою інформацією", яка дозволить йому, за бажання, "вимкнути рубильник"?
Хто попросить у Маска про таку послугу, — питання далеко не риторичне. І, скажіть, чи не може з'ясуватися, що меценатські подарунки були "дарами данайця"?
