Про те як українські генерали ведуть кампанію.
Частина третя
Зараз, Сирський вирішив особисто взяти на себе командування Покровським сектором. Геніально, ні?
Для тих, хто «не розбирається» у військовій справі: це такий непрофесійний вчинок, який виростає з некомпетентності усіх причетних, що я вам не можу передати. Зауважте: навіть найбільш некомпетентних російських командирів за такі дії звільняють з посад, навіть вишестоящі органи в Москві — так було на Сіверському напрямку місяць тому. Лише українці такого «не можуть».
Чому Сирський призначає некомпетентних людей на такі відповідальні посади — навіть якщо потім і він сам, і командири бригад переважно їх ігнорують — і чому не звільняє їх, якщо йому весь час власноруч доводиться керувати боями, яким вони не спромоглися дати раду? За що українські платники податків їм платять? Нарешті, Сирський мав би вже кілька місяців знати, що Луценко не заслуговує на довіру, чому ж не звільнив його? ...хіба що Сирський теж некомпетентний? ...або корумпований, бо щось «винен» Луценку...?
...а для тих, хто розуміється на військовому мистецтві: уявіть собі Джорджа Маршалла, який скасовує рішення Ейзенхауера, Бредлі та Паттона і приймає командування, скажімо, 1,5 дивізіями Третьої армії Паттона під час «Битви за Арденни/Арденнської наступальної операції» (яка відбулася майже рівно 80 років тому) — і це після того, як Бредлі збрехав йому, а Паттон так і не зумів розвернути армію, в той час як Ейзенхауер... грав в гольф у Шотландії...?
Судячи з реакції різних українців, «відповідь» на це питання дуже проста: Україна вже член НАТО, а в НАТО повно некомпетентних. Тому ЗСУ має адаптуватися до рівня некомпетентності.
От тільки мій славнозвісний мізинчик свербить і підказує мені, що хоча це і слушне зауваження, є одна принципова різниця: НАТО (поки що) не веде війну за виживання.
Очевидно, українських генералів цей факт не турбує... мабуть, тому, що думками вони вже «в НАТО»... хоча, якщо так, то хтось на спеціальному курсі має пояснити їм, що червоні стрілки, які позначають на картах просування росіян, показують не «друзів», а ворогів.....
Курахове... Мікроменеджмент Сирського був на цьому напрямку дуже успішним. Десь з 11 грудня росіянам вдалося витіснити 46-ту повітряно-десантну бригаду з центру міста, і станом на останні два дні бригада ледве трималася на його західних околицях. Але навіть це вже не мало значення: Курахове втрачено. Тепер втриматися між ним і Дачним, що далі на захід, зараз для ЗСУ надзвичайно важливо з огляду на те, що відбувалося (і далі відбувається) на півдні..
Річка Сухі Яли... Якщо ви думаєте, що я розповів уже про всі біди, які через некомпетентних генералів спіткали війська ЗСУ в районі Покровська, то, на жаль, це не так. Найгірше насправді сталося в районі Ганнівки (південь/південний схід від Курахового), де чи то Луценко, чи то Сирський «забули» повідомити 79-ту повітряно-десантну про розвиток подій на її лівому фланзі. Зокрема, 5-6 грудня 33-тя механізована була змушена залишити Дальнє, після чого росіяни завдали удару на південь від нього в напрямку Успенівки — в тил 79-тої. Результат: на 7 грудня було відрізано від 300 до 700 бійців (джерела різняться, але, ймовірно, це був батальйон чисельністю близько 440 осіб) 79-тої повітряно-десантної бригади. Завдяки контратаці було тимчасово відновлено наземне сполучення, але до 9 грудня росіяни фактично дійшли до Успенівки, знову замкнувши кільце оточення. Лише в ніч із 12 на 13 грудня 214-й батальйон OPFOR здійснив евакуацію останніх бійців з оточеної Ганнівки до Успенівки.
Скільки бійців ЗСУ загинуло при відступі, скільки техніки і боєприпасів було залишено... Сумніваюся, що про це знає навіть святий Сталін. Як завжди в Україні, з цього приводу панує повна тиша - і пануватиме, якщо тільки хтось із причетних офіцерів не виплесне своє розчарування в соцмережах...
Звичайно, помилки трапляються - і на війні, і в мирному житті. Але це не перша помилка такого роду: скоріше 15-та чи навіть 20-та лише за цей календарний рік. І все через відсутність комунікації на вищому командному рівні та повне ігнорування флангового прикриття підрозділів на критично важливих позиціях. Більше того, ймовірність таких помилок зростає на 1000%, коли лише одна людина керує боєм, в якому беруть участь сотні різних бригад і батальйонів. Тому що в таких випадках ця людина «неминуче» проґавить кризу, подібну до цієї (особливо якщо цю людину ще й «підтримує» брехун), хоча розвиток ситуації можна було б відстежувати тижнями. Повторюю: тижнями. Уже в жовтні, принаймні на початку листопада, було абсолютно зрозуміло, що 79-та повітряно-десантна занадто вразлива і що вперте утримання Ганнівки і сіл далі на схід не має жодного сенсу, оскільки вздовж річки Сухі Яли на півдні немає серйозних оборонних позицій (для захисту південного флангу 79-тої), а на північ від 79-тої 33-тій мехкорпус не може «вічно» (в буквальному сенсі слова) утримувати порожні поля без мін і укріплень.
Далі буде...
