Але мінуси Трампа - це те, що вся Європа, і зокрема Україна, замість зосередитися на обороні, змушені гратися в цей дитсадок з підлещуваннями американському лідеру. Як наче більше нічим зайнятися, аніж грати в цю гру - хто перетягне Трампа на свою сторону. Людину, яка "зупинила 8 війн", але геть не усвідомлює відповідальності своєї країни з часів того сумнозвісного Будапештського меморандуму.
На секундочку, потвора, яка викрала тисячі українських дітей та вбила сотні, просто говорить Трампу, що Меланія молодець і будемо співпрацювати в тому ж дусі - її слова здорова людина мала би сприйняти як насмішку.
- Я викрадаю дітей, я їх вбиваю, але передай вітання своїй дружині, вона молодець.
- О, Володимире, дякую!
Це дно. І півсвіту змушені гратися в цю недолугу гру, коли нас меншає кожного дня. Між похованнями цивільних людей ми змушені ламати мозок, як з ним контактувати. Це якийсь сюр.
Угорщина. "Острів миру". "Миролюбні люди" Європи, які не знають, як звучить рокіт Шахеду вночі над будинками, не бачать ні крові, ні смерті, але дуже наполегливо тягнуть це все до себе і своїх сусідів.
І під час цього сюру мене неочікувано підтримує знаєте, який момент? Вчора побачила відео з прикордоння. Куп'янськ-Вузловий. Містечко, до якого підбираються росіяни, і мавіки кружляють там над місцевими, як у себе вдома. Частина приватного сектору, частина багатоповерхівки. І правди та реальності там набагато більше, ніж в цих гойдалках на політичній арені світу. Там щось, що живе та працює, та й існує, за своїм розкладом. Нехай скоригованому війною.
Залишки ринку. Жінка, дебела така, сільська, під 100 кг вагою, зарізала свиню. Під мавіками. Приїхала продавати сало.
- Ми не ждуни, - каже. - Навпаки, ми чекаємо, коли ви вже заєб...шите тих росіян... Ось, дивіться, вчора вибухнуло в десяти метрах від мене (показує посічену ногу).
І дивлячись на таке їх життя, чомусь стає спокійніше. Дивно, але це так. Бо коли десь є цей політичний дитсадок - саме у нас є й дорослі, навіть не серед політиків. А серед тих, хто кожного дня просто робить свою роботу. Як писав Франкл - вижив той, хто зосередився на роботі. Трампа качають всі, цей болванчик хитається, куди вітер подує - коли є приклади непохитності. Ось так і підемо далі. Як йшли весь цей час.
