Він чимчикує довгими коридорами Кремля, де на стінах висять рідкісні пейзажі. Не здивуюсь, якщо частина з них вкрадена в України.
В тронній залі вже чекають холопи. Матвієнко та Володін, та ще якесь чмо, якому час до Мавзолею - керують цими холопами. Самі сповнені гордості за те, що трошки вище за той натовп. Тут справа така: хто нижче прогинається, того підпускають ближче. По суті весь сенс російської соціальної драбини - в ступені особистого приниження.
Це бідна країна, яка має багату владу - тому вона бідна вдвічі, бо пограбована своїми ж. Тронна зала виблискує позолотою, і в цей самий час десь поміж затопленими дахами плавають прості росіяни, не отримавши від влади потрібної допомоги. Пливуть, гребуть, вигрібають - а перспективи нема. Бо куди би ти не гріб - вигрібеш тільки до ще більшого приниження.
Дурень не здатний зрозуміти, що він дурень. Росіянин не здатний зрозуміти за тими ж чинниками - що з ним не так. Бо вигребли вони всі до тої ситуації, коли вся їх імперія тримається на кількох особистостях. Тих, хто досі тримається в Кремлі - і тих, хто їх підсиджує. Доки їх не вбили.
Сьогодні читаю забавну новину, що росіяни робили спроби вбити Зеленського. Забавну в тому плані, що є Зеленський, чи його немає - Є Україна. І буде, бо тіло України виглядає інакше, ніж тіло росії. Тут генератор енергії та сили зовсім не голова, яку зрубиш - і тіло помре. Ні, тут все тіло - голова. Вибачте, що так заплутано пишу. Тобто не залежимо ми від наявності однієї людини, чи якоїсь команди у владі з п'ятьох (чи про скількох там Зеленський казав?)
Ні. Не розуміються ні росіяни, ні малороси на українській сутності.
Так ось, Антиукраїна.
А уявімо, що України би ніколи не існувало. Але тоді не існувало би й Росії в тому надутому вигляді, в якому вона наразі є. Не було би українського зерна - голодувала би й Москва. Не були б насильно переселені етнічні українці на російські землі - не виробляли би росіяни зараз те, що вони навчилися виробляти. Хоч щось. Не було би перемоги над фашистами без українців. Не було би в росіян привабливої, бо краденої культури. Так, була би інша. Але чи була би росія - росією? Без нашої Київської Русі?
Була би чимось іншим, або не вижила би, бо не грілася би нашим газом, не їла би наше зерно, не користувалася би нашою працею. Україна без Росії існувала би в будь-якому разі. Росія без України - під питанням, в якому би вигляді. Бо так виходить, що дехто виліз нам на плечі та дотягнувся до відкриття залізної завіси. А потім, нагодований нами та захищений нами, поїхав до Європи в якості або утриманців, або шпіонів.
Смішні такі холопи в своїй тронній залі, які старанно корчать з себе царську породу. Царська порода - в Британії. Ото рівень. А це, що я сьогодні побачила - смішна пародія. Але яка обтягнула свою оновлену Конституцію шкірою варана, "по-богатому".
Конституцію з краденими чужими територіями.
