Особливістю справи про жорстоке убивство тво керівника справами виконавчого комітету Херсонської міськради Катерини Гандзюк, від самого початку було те, що справа ця – не про кримінал. Вона – про політику. Політика стала причиною трагедії активістки. Інструментом політичної боротьби зробили розслідування вбивства після смерті Гандзюк. Є всі підстави вважати, що пожвавлення справи теж має політичну мету – тиск на Юлію Тимошенко. Як? Дивіться самі.
Катерина Гандзюк 13 років була членом ВО «Батьківщина» - у її складі вона пережила і Помаранчеву революцію, і арешт Юлії Тимошенко, і Революцію гідності. Але. У вересні 2015 р. її було виключено з «Батьківщини», і зразу ж між Гандзюк і Херсонською «Батьківщиною» спалахнув конфлікт. Гандзюк почала боротьбу з кандидатом в мери від «Батьківщини», яким був Владислав Мангер – той самий. На боці Мангера в конфлікті виступив Юрій Одарченко – голова обласного відділення «Батьківщини», крупний Херсонський забудовник і один з найближчих соратників Юлії Тимошенко особисто. Причина конфлікту – особа Мангера, в минулому помічника нардепів від СДПУ(О) та ПР, у тому числі – помічника одіозного нардепа Журавко, який нині пише кілометрові тексти про «українських фашистів» з окупованих районів Донбасу. Таке аж явно проросійське минуле ніяк не завадило Мангеру стати депутатом Херсонської облради від «Батьківщини», а у 2016 р. – головою облради. Характерно що за Мангера голосували синхронно «Батьківщина» і «Оппоблок», а проти – лише Блок Петра Порошенко.
Як все це вдалося Мангеру? Знову таки треба згадати про пана Одарченка і про його бізнес-інтереси. Здавалося б – пара Мангер-Одарченко зірвала джекпот, але на перешкоді всім їхнім грандіозним планам стала Катерина Гандзюк, для якої неприпустимими були компроміси з особами типу Мангера. До того ж Гандзюк була прокляттям для херсонських забудовників – саме в неї на руках була печатка, якою скріплялися рішення міськради. Але й це не межа.
За півроку до виборів сталася серія скандалів, коли на місцях активісти «Батьківщини» заявляли про факти співпраці політсили Юлії Тимошенко з «Оппоблоком». Чи було щось подібне в Херсоні – невідомо, але враховуючи минуле Мангера – статися могло. Очевидно – Катерина Гандзюк про таке голосила б на всю країну. І от у таких умовах на Катерину Гандзюк було скоєно замах – її облили сульфатною кислотою.
На цьому політика не припинилася – на смерті нещасної Катерини Гандзюк противники Петра Порошенка влаштували нечуваний за своїм цинізмом піар на крові. Дивуватися нічому – головні спекулянти на смерті активістки, Мустафа Найєм і Сергій Лещенко, колись із легкістю зламали життя кільком людям попіарившись на «справі педофілів» у 2009 р. – які тут вже моральні перепони? Нині обоє отримують солідні з/п у державних компаніях.
Від самого початку до справи намагалися причепити представників БПП – Андрія Гордєєва та Євгена Рищука. Продовжувалися ці намагання і за президента Зеленського. Але як у всьому пов'язаному зі звинуваченнями проти політсили Петра Порошенка, ніяких доказів причетності ніхто не знайшов. Натомість 24 липня 2019 р. ГПУ зупинила кримінальне впровадження проти Владислава Мангера – з незрозумілих причин. Проте.
Щойно 15 червня Печерський суд столиці видав ухвалу затримати Мангера. 16 червня його доставили до Києва, проте запобіжного заходу – не винесли. Того ж дня Мангер був затриманий СБУ, але за словами адвоката, ніч його протримали у слідчому ізоляторі без оформлення. На момент написання цих рядків, суддя винесла ухвалу Мангера звільнити, але в приміщенні суду його заблокували співробітники СБУ. Всі ці факти вказують, що затримання Мангера це теж не про кримінал – це про політику.
Мангер – прямий вихід на Одарченка. А Одарченко – вихід на Тимошенко. Політичний тиск – очевидний. Чого хочуть від Тимошенко? Та чого завгодно. Правильного голосування, або поступок на місцевих виборах. Лояльність пані Тимошенко до зеленої влади дивувати не мусить. Бо все це – не про кримінал.
