"...марафонці і демократія" - Євген Якунов

"...марафонці і демократія" - Євген Якунов

Давньоафінські історики приховали правду про те, чому і як відбувалася знаменита битва при Марафоні 490 р до н.е..

Реальний же стан справ був таким. Афінські ультрадемократи, перебуваючи в опозиції до уряду консерваторів, який у свою чергу схилявся до олігархічної системи державного управління, вирішили підняти повстання.

Але оскільки боялися втручання афінської армії, то домовилися з персами царя Дарія про інтервенцію.

Операція була розроблена досконало. Замість прямого наступу на Афіни перси мали висадити морський десант у 24 милях північно-східніше Афін - у Марафоні. Таким маневром вони розраховували виманити афінську армію з міста, з тим щоб їх прихильники-демократи могли захопити владу і пустити в місто персів.

Задум стратегів Дарія майже удався. Дізнавшись про висадку персів біля Марафону, афінські воєначальники кинули всю армію їм назустріч.

Перси в свою чергу вдалися до реалізації другого етапу операції: під охороною військ прикриття вони знову завантажили свої головні сили на кораблі і попливли кружним шляхом до Фалерону, аби звідти зробити швидкий марш-кидок до Афін.

Задум був дуже хитромудрим. Перси не врахували тільки одного - уміння грецьких піхотинців дуже швидко бігати. Незважаючи на втому афінська армія здійснила форсований марш назад до Афін і з'явилася там раніше, ніж кораблі Дарія.

Демократична опозиція не ризикнула підняти повстання, а нечисленний експедиційний корпус персів не зважився на прямий штурм міста і повернувся до Персії.

Усе це не мої домисли. Справжню історію Марафонської битви виклав у своїй книзі "Стратегія непрямих дій" дуже відомий британський теоретик і історик війни сер Безіл Лиддел Гарт.

Цікава вона окрім усього іншого й тим, що показала: демократи є потужною й самодостатньою силою. Іноді настільки руйнівною, що готові пожертвувати заради боротьби з олігархами власною державою..

Я послідовний прихильник демократії. Але уроки з Марафону змушують замислитися: чи не повторюємо ми раз по раз історію? Коли нестримний потяг до справедливості одних доводиться урівноважувати швидким бігом інших?